Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!
Розділи сайту
Нова пошта
Самовивіз 
Онлайн оплата карткою - LiqPay
Оплата при отриманні
Затверджено МОЗ Украiни від 2019-10-17 р. № 2109. Р.п. № UA/2455/02/01
діюча речовина: нафазоліну нітрат;
1 мл містить 0,5 мг нафазоліну нітрату;
допоміжні речовини: кислота борна, етилендіамін, метилпарабен (Е 218), вода очищена.
Краплі назальні, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху.
Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики. Код АТX R01A A08.
Фармакодинаміка.
Нафазолін — засіб, який стимулює симпатичну нервову систему і діє на ?-адренорецептори. Внаслідок судинозвужувальної дії зменшується набряк, гіперемія, ексудація, що сприяє полегшенню носового дихання при ринітах. Нафазолін сприяє відкриттю і розширенню вихідних протоків придаткових пазух носа і євстахієвих труб, що покращує відтік секрету і запобігає осіданню бактерій.
Фармакокінетика.
При місцевому застосуванні нафазолін повністю всмоктується.
Терапевтична дія при інтраназальному застосуванні настає протягом 5 хвилин і продовжується 4–6 годин.
Гострий риніт. Як допоміжний засіб при запаленні навколоносових пазух та середнього вуха. Для зменшення набряку слизової оболонки під час діагностичного втручання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.
Сухе запалення слизової оболонки носа.
Застосування Санорину одночасно з інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами, мапротиліном або протягом кількох днів після їх відміни може спричинити підвищення артеріального тиску (навіть через декілька днів після застосування).
Препарат застосовувати з великою обережністю при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), при цукровому діабеті, гіпертиреозі, феохромоцитомі, супутньому застосуванні інгібіторів МАО або інших препаратів, що можуть чинити гіпертензивну дію.
Обережність необхідна під час загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (наприклад, галотан), а також при бронхіальній астмі.
При застосуванні високих доз препарату можливий розвиток таких побічних ефектів з боку серцево-судинної та нервової систем як відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, аритмія, головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння.
Важливо уникати довготривалого застосування та передозування, особливо, у дітей. Довготривале використання препаратів, призначених для зняття набряку слизової оболонки, може призвести до набряку та подальшої атрофії слизової оболонки носа.
Цей лікарський засіб містить метилпарабен, який може спричинити алергічні реакції (можливо відстрочені).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Не існує даних щодо здатності нафазоліну проникати крізь плацентарний бар’єр або у грудне молоко. Тому до призначення препарату жінкам у період вагітності або годування груддю слід уважно розглянути усі можливі ризики та користь від лікування, та призначати препарат, якщо це є абсолютно необхідним.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Застосування препарату Санорин у рекомендованих дозах не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами. При перевищенні рекомендованих доз можливі запаморочення та сонливість.
Дітям віком 3–6 років закапують по 1–2 краплі у кожен носовий хід;
дітям віком 6–15 років — по 2 краплі у кожен носовий хід;
дорослим та дітям віком від 15 років — по 1–3 краплі у кожен носовий хід.
Препарат застосовувати 3 рази на добу з інтервалом не менше 4 години.
Не рекомендується застосовувати довше 3-х днів дітям та довше 5 днів дорослим.
Якщо носове дихання полегшується, застосування можна припинити раніше.
Повторно застосувати Санорин можна тільки через кілька діб.
З діагностичною метою до носової ендоскопії (наприклад, для діагностики та лікування назальних поліпів) закапувати по 3–4 краплі у кожен носовий хід після очищення носа або покласти в носовий хід ватний тампон, змочений розчином Санорин та залишити його там на 2–3 хвилини.
У разі носової кровотечі можна покласти в носовий хід ватний тампон, змочений розчином Санорин.
У разі набряку голосових зв’язок уприскують 1–2 мл препарату гортанним шприцом.
Препарат закапувати у кожен носовий хід, відхиливши голову трохи назад. При закапуванні у лівий носовий хід слід ледь нахилити голову ліворуч, а при закапуванні в правий носовий хід — нахилити голову праворуч.
Діти.
Застосовувати дітям віком від 3 років.
Передозування або випадкове проковтування препарату може спричинити системну побічну дію: нервозність, підвищену пітливість, головний біль, тремор, тахікардію, відчуття серцебиття, артеріальну гіпертензію. Можуть виникнути ціаноз, нудота, підвищення температури тіла, спазми, зупинка серця, набряк легенів, порушення дихання та психічні розлади, блідість шкіри, серцевий напад.
Пригнічувальний вплив на центральну нервову систему проявляється такими симптомами, як зниження температури тіла; брадикардія; підвищена пітливість; сонливість; шок, схожий на гіпотензивний; апное; кома. Ризик передозування зростає у дітей, які є більш вразливими до негативного впливу, ніж дорослі.
Лікування симптоматичне.
При застосуванні у рекомендованих дозах Санорин зазвичай переноситься добре. У пацієнтів із підвищеною чутливістю зрідка препарат може спричинити печіння та сухість слизової оболонки носа. У поодиноких випадках може з’являтися відчуття сильної закладеності носа.
Тільки у поодиноких випадках виникає системна побічна дія (найчастіше при передозуванні):
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи набряк Квінке, печіння.
З боку нервової системи: нервозність, головний біль, тремор.
З боку серцевої системи: тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена пітливість.
Тривале (довше 5 днів дорослим та довше 3 днів дітям) або часте застосування препарату можуть призвести до виникнення звикання, що супроводжується інтенсивним набряком слизової оболонки носа, який виникає через відносно короткий проміжок часу після застосування. Довготривале застосування препарату може призводити до ушкодження епітелію слизової оболонки, пригнічення активності війок епітелію та спричинити необоротне ушкодження слизової оболонки і розвиток сухого риніту.
4 роки.
Після першого відкриття — 1 рік.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
По 10 мл розчину у флаконі з кришкою-крапельницею; по 1 флакону в коробці.
Без рецепта.
Тева Чех Індастріз с.р.о.
Вул. Остравска 29, 747 70 Опава-Комаров, Чеська Республіка.
діюча речовина: нафазоліну нітрат;
1 мл розчину містить нафазоліну нітрату 1 мг;
допоміжні речовини: кислота борна, етилендіамін, метилпарабен (Е 218), вода очищена.
Краплі назальні, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин без запаху.
Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики. Код АТX R01A A08.
Фармакодинаміка.
Нафазолін — засіб, який стимулює симпатичну нервову систему і діє на ?-адренорецептори, чинить мінімальний вплив на ?-адренорецептори. Внаслідок судинозвужувальної дії зменшується набряк, гіперемія, ексудація, що сприяє полегшенню носового дихання при ринітах. Нафазолін сприяє відкриттю і розширенню вихідних проток придаткових пазух носа і євстахієвих труб, що покращує відтік секрету і запобігає осіданню бактерій.
Терапевтична дія при інтраназальному застосуванні настає протягом 5 хвилин і продовжується 4–6 годин.
Фармакокінетика.
При місцевому застосуванні нафазолін повністю всмоктується.
Гострий риніт. Як допоміжний засіб при запаленні навколоносових пазух та середнього вуха. Для зменшення набряку слизової оболонки під час діагностичного втручання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента лікарського засобу.
Сухе запалення слизової оболонки носа.
Не застосовують у дітей віком до 15 років.
Застосування Санорину одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), трициклічними антидепресантами, мапротиліном або протягом кількох днів після їх відміни може спричинити підвищення артеріального тиску (навіть через декілька днів після застосування).
Препарат застосовувати з великою обережністю при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), при цукровому діабеті, гіпертиреозі, феохромоцитомі, супутньому застосуванні інгібіторів МАО або інших препаратів, що можуть чинити гіпертензивну дію.
Обережність необхідна під час загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (наприклад, галотан), при бронхіальній астмі, а також у період вагітності і годування груддю.
При застосуванні високих доз препарату можливий розвиток таких побічних ефектів з боку серцево-судинної та нервової систем, як відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, аритмія, головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння.
Важливо уникати довготривалого застосування та передозування, особливо у дітей. Довготривале використання препаратів, призначених для зняття набряку слизової оболонки, може призвести до набряку та подальшої атрофії слизової оболонки носа.
Цей лікарський засіб містить метилпарабен, який може спричинити алергічні реакції (можливо, відстрочені).
Немає даних щодо здатності нафазоліну проникати крізь плацентарний бар’єр або у грудне молоко. Тому до призначення препарату жінкам у період вагітності або годування груддю слід уважно розглянути усі можливі ризики та користь від лікування і призначати препарат, якщо це є абсолютно необхідним.
Застосування лікарського засобу Санорин у рекомендованих дозах не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.
Дорослим та дітям віком від 15 років закапувати по 1–3 краплі у кожен носовий хід 3 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин.
Не рекомендується застосовувати дорослим довше 5 днів.
Якщо носове дихання полегшується, застосування можна припинити раніше.
Повторно застосувати Санорин можна тільки через кілька діб.
З діагностичною метою при носовій ендоскопії (наприклад, для діагностики та лікування назальних поліпів) закапувати по 3–4 краплі у кожен носовий хід після очищення носа.
Препарат закапувати у кожен носовий хід, відхиливши голову трохи назад. При закапуванні у лівий носовий хід слід ледь нахилити голову ліворуч, а при закапуванні в правий носовий хід — нахилити голову праворуч.
Застосовувати дітям віком від 15 років.
Передозування або випадкове проковтування препарату може спричинити системну побічну дію: нервозність, підвищену пітливість, головний біль, тремор, тахікардію, відчуття серцебиття, артеріальну гіпертензію. Можуть виникнути ціаноз, нудота, підвищення температури тіла, спазми, зупинка серця, набряк легенів, порушення дихання та психічні розлади, блідість шкіри, серцевий напад.
Пригнічувальний вплив на центральну нервову систему проявляється такими симптомами, як зниження температури тіла; брадикардія; підвищена пітливість; сонливість; шок, схожий на гіпотензивний; апное; кома.
Лікування симптоматичне.
При застосуванні в рекомендованих дозах Санорин зазвичай переноситься добре. У пацієнтів із підвищеною чутливістю лікарський засіб зрідка може спричинити печіння та сухість слизової оболонки носа. У деяких випадках може з’являтися відчуття сильної закладеності носа.
Тільки у поодиноких випадках виникає системна побічна дія (найчастіше при передозуванні):
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи набряк Квінке, печіння.
З боку нервової системи: нервозність, головний біль, тремор.
З боку серцевої системи: тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена пітливість.
Тривале (довше 5 днів для дорослих та довше 3 днів для дітей) або часте застосування препарату може призвести до виникнення звикання — саноринізму, що супроводжується інтенсивним набряком слизової оболонки носа, який виникає через відносно короткий проміжок часу після застосування. Довготривале застосування препарату може призводити до ушкодження епітелію слизової оболонки, пригнічення активності війок епітелію та спричинити необоротне ушкодження слизової оболонки і розвиток сухого риніту.
4 роки.
Після першого відкриття препарат зберігати не більше 28 діб при температурі 25 °С.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
По 10 мл розчину у флаконі; по 1 флакону разом із кришкою-крапельницею в коробці.
Без рецепта.
Тева Чех Індастріз с.р.о.
Остравска 29/305, Опава-Комаров, 747 70, Чеська Республіка.
діюча речовина: нафазоліну нітрат;
1 мл емульсії містить нафазоліну нітрату 1 мг;
допоміжні речовини: кислота борна, етилендіамін, спирт цетиловий, метилпарабен (Е 218), олія евкаліптова, полісорбати, холестерин, олія мінеральна легка, вода очищена.
Краплі назальні, емульсія.
Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору емульсія, що легко збовтується.
Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики. Код АТX R01A A08.
Фармакодинаміка.
Нафазолін — засіб, який стимулює симпатичну нервову систему і діє на
?-адренорецептори, чинить мінімальний вплив на ?-адренорецептори. Внаслідок судинозвужувальної дії зменшується набряк, гіперемія, ексудація, що сприяє полегшенню носового дихання при ринітах. Нафазолін сприяє відкриттю і розширенню вихідних проток придаткових пазух носа і євстахієвих труб, що покращує відток секрету і запобігає осіданню бактерій.
Терапевтична дія при інтраназальному застосуванні настає протягом 5 хвилин і продовжується 4–6 годин.
Фармакокінетика.
При місцевому застосуванні нафазолін повністю всмоктується.
Гострий риніт. Як допоміжний засіб при запаленні навколоносових пазух та середнього вуха. Для зменшення набряку слизової оболонки під час діагностичного втручання.
Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату.
Сухе запалення слизової оболонки носа.
Не застосовують у дітей віком до 15 років.
Застосування Санорину одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), трициклічними антидепресантами, мапротиліном або протягом кількох днів після їх відміни може спричинити підвищення артеріального тиску.
Препарат застосовувати з великою обережністю при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), при цукровому діабеті, гіпертиреозі, феохромоцитомі, супутньому застосуванні інгібіторів МАО або інших препаратів, що можуть чинити гіпертензивну дію. Обережність необхідна під час загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (наприклад, галотан), при бронхіальній астмі, а також у період вагітності і годування груддю.
При застосуванні високих доз препарату можливий розвиток таких побічних ефектів з боку серцево-судинної та нервової систем як відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, аритмія, головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння.
Важливо уникати довготривалого застосування та передозування, особливо, у дітей. Довготривале застосування препаратів, призначених для зняття набряку слизової оболонки, може призвести до набряку та подальшої атрофії слизової оболонки носа.
Цей лікарський засіб містить метилпарабен, який може спричинити алергічні реакції (можливо відстрочені).
Немає даних щодо здатності нафазоліну проникати крізь плацентарний бар’єр або у грудне молоко. Тому до призначення препарату жінкам у період вагітності або годування груддю слід уважно розглянути усі можливі ризики та користь від лікування і призначати препарат, якщо це є абсолютно необхідним.
Застосування лікарського засобу Санорин у рекомендованих дозах не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.
Дорослим та дітям від 15 років закапувати по 1–3 краплі емульсії у кожен носовий хід 2–3 рази на добу.
Інтервал між закапуванням має бути не менше 4 годин.
Не рекомендується застосовувати препарат довше 5 днів.
Якщо носове дихання полегшується, застосування можна припинити раніше.
Повторно застосувати Санорин можна тільки через кілька днів.
З діагностичною метою закапувати по 3–4 краплі у кожен носовий хід.
У випадку носової кровотечі можна покласти у носовий хід ватний тампон, змочений у препараті.
Препарат закапувати у кожен носовий хід, відхиливши голову трохи назад. При закапуванні у лівий носовий хід слід ледь нахилити голову вліво, а при закапуванні у правий носовий хід — нахилити голову праворуч.
Застосовувати дітям віком від 15 років.
Передозування або випадкове ковтання препарату може спричинити системну побічну дію: нервозність, підвищену пітливість, головний біль, тремор, тахікардію, відчуття серцебиття, артеріальну гіпертензію. Можуть виникнути ціаноз, нудота, підвищення температури тіла, спазми, зупинка серця, набряк легенів, психічні порушення, блідість шкіри, серцевий напад.
Пригнічувальний вплив на центральну нервову систему проявляється такими симптомами як зниження температури тіла; брадикардія; підвищена пітливість; сонливість; шок, схожий на гіпотензивний; апное; кома. Ризик передозування зростає у дітей, які є більш вразливими до негативного впливу, ніж дорослі.
Лікування симптоматичне.
При застосуванні у рекомендованих дозах Санорин зазвичай переноситься добре. У пацієнтів з підвищеною чутливістю лікарський засіб зрідка може спричинити печіння та сухість слизової оболонки носа. У поодиноких випадках може з’являтися відчуття сильної закладеності носа.
Тільки у поодиноких випадках виникає системна побічна дія (найчастіше при передозуванні):
з боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи набряк Квінке, печіння;
з боку нервової системи: нервозність, головний біль, тремор;
з боку серцевої системи: тахікардія, відчуття серцебиття;
з боку судинної системи: артеріальна гіпертензія;
з боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена пітливість.
Тривале (довше 5 днів для дорослих та довше 3 днів для дітей) або часте застосування препарату може призвести до виникнення звикання — саноринізму, що супроводжується інтенсивним набряком слизової оболонки носа який виникає через відносно короткий проміжок часу після застосування. Довготривале застосування препарату може призводити до ушкодження епітелію слизової оболонки, пригнічення активності війок епітелію та спричинити необоротне ушкодження слизової оболонки і розвиток сухого риніту.
4 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
По 10 мл емульсії у флаконі; по 1 флакону разом із кришкою-крапельницею в коробці.
Без рецепта.
Тева Чех Індастріз с.р.о.
Остравска 29/305, Опава-Комаров, 747 70, Чеська Республіка.
діюча речовина: нафазоліну нітрат;
1 мл розчину містить 0,5 мг нафазоліну нітрату;
допоміжні речовини: кислота борна, етилендіамін, метилпарабен (Е 218), вода очищена.
Спрей назальний, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин без запаху.
Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики, прості.
Код АТX R01A A08.
Фармакодинаміка.
Нафазолін — засіб, який стимулює симпатичну нервову систему і діє на ?-адренорецептори, чинить мінімальний вплив на ?-адренорецептори. Внаслідок судинозвужувальної дії зменшується набряк, гіперемія, ексудація, що сприяє полегшенню носового дихання при ринітах. Нафазолін сприяє відкриттю і розширенню вихідних проток придаткових пазух носа і євстахієвих труб, що покращує відтік секрету і запобігає осіданню бактерій.
Терапевтична дія при інтраназальному застосуванні настає протягом 5 хвилин і продовжується 4-6 годин.
Фармакокінетика.
При місцевому застосуванні нафазолін повністю всмоктується.
Гострий риніт. Як допоміжний засіб при запаленні навколоносових пазух та середнього вуха.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента лікарського засобу.
Сухе запалення слизової оболонки носа.
Не застосовують у дітей до 3 років.
Застосування Санорину одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО), трициклічними антидепресантами, мапротиліном або протягом кількох днів після їх відміни може спричинити підвищення артеріального тиску (навіть через декілька днів після застосування).
Препарат застосовувати з обережністю при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), при цукровому діабеті, гіпертиреозі, феохромоцитомі, супутньому застосуванні інгібіторів МАО або інших препаратів, що можуть чинити гіпертензивну дію.
Обережність необхідна під час загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (наприклад, галотан), при бронхіальній астмі, а також у період вагітності і годування груддю.
При застосуванні великих доз препарату можливий розвиток таких побічних ефектів з боку серцево-судинної та нервової систем, як відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, аритмія, головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння.
Важливо уникати тривалого застосування та передозування, оскільки це може призвести до набряку та подальшої атрофії слизової оболонки носа.
Цей лікарський засіб містить метилпарабен, який може спричинити алергічні реакції (можливо, відстрочені).
Немає даних щодо здатності нафазоліну проникати крізь плацентарний бар’єр або у грудне молоко. Тому до призначення препарату жінкам у період вагітності або годування груддю слід уважно розглянути усі можливі ризики та користь від лікування та призначати препарат, якщо це є абсолютно необхідним.
Застосування лікарського засобу Санорин у рекомендованих дозах не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.
Дітям віком від 3 до 6 років застосовувати по 1-2 зрошування у кожен носовий хід, дітям віком від 6 до 15 років — по 2 зрошування у кожен носовий хід.
Санорин застосовувати 3 рази на день, але не частіше ніж через 4 години.
Санорин не можна застосовувати більше 3 діб.
Якщо носове дихання полегшується, застосування можна припинити раніше.
Повторно застосувати Санорин можна тільки через кілька діб.
Застосовувати дітям віком від 3 років.
Передозування або випадкове проковтування препарату може спричинити системну побічну дію: нервозність, підвищену пітливість, головний біль, тремор, тахікардію, відчуття серцебиття, артеріальну гіпертензію. Можуть виникнути ціаноз, нудота, підвищення температури тіла, спазми, зупинка серця, набряк легенів, психічні порушення, блідість шкіри, серцевий напад.
Пригнічувальний вплив на центральну нервову систему проявляється такими симптомами, як зниження температури тіла, брадикардія, підвищена пітливість, сонливість, шок, схожий на гіпотензивний, апное, кома. Ризик передозування зростає у дітей, які є більш вразливими до негативного впливу, ніж дорослі.
Лікування симптоматичне.
У пацієнтів із підвищеною чутливістю лікарський засіб зрідка може спричинити печіння та сухість слизової оболонки носа. У поодиноких випадках може з’являтися відчуття сильної закладеності носа.
Тільки у поодиноких випадках виникає системна побічна дія (найчастіше при передозуванні):
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи набряк Квінке, печіння.
З боку нервової системи: нервозність, головний біль, тремор.
З боку серцевої системи: тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена пітливість.
Тривале або часте застосування препарату може призвести до виникнення звикання — саноринізму, що супроводжується інтенсивним набряком слизової оболонки носа, який виникає через відносно короткий проміжок часу після застосування. Довготривале застосування препарату може призводити до ушкодження епітелію слизової оболонки, пригнічення активності війок епітелію та спричинити необоротне ушкодження слизової оболонки і розвиток сухого риніту.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла, при температурі не вище 25 °С, у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
По 10 мл розчину у флаконі з механічним розпилювачем; по 1 флакону разом з аплікатором для порожнини носа в коробці.
Без рецепта.
Тева Чех Індастріз с.р.о.
Остравска 29/305, Опава-Комаров, 747 70, Чеська Республіка.
діюча речовина: нафазоліну нітрат;
10 мл розчину містять 10 мг нафазоліну нітрату;
допоміжні речовини: кислота борна, етилендіамін, метилпарабен (Е 218), вода очищена.
Спрей назальний, розчин.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин без запаху.
Протинабрякові та інші препарати для місцевого застосування при захворюваннях порожнини носа. Симпатоміметики.
Код АТX R01A A08.
Фармакодинаміка.
Нафазолін — засіб, який стимулює симпатичну нервову систему і діє на ?-адренорецептори, чинить мінімальний вплив на ?-адренорецептори. Внаслідок судинозвужувальної дії зменшується набряк, гіперемія, ексудація, що сприяє полегшенню носового дихання при ринітах. Нафазолін сприяє відкриттю і розширенню вихідних протоків придаткових пазух носа і євстахієвих труб, що покращує відтік секрету і запобігає осіданню бактерій.
Терапевтична дія при інтраназальному застосуванні настає протягом 5 хвилин і продовжується 4–6 годин.
Фармакокінетика.
При місцевому застосуванні нафазолін повністю всмоктується.
Гострий риніт. Як допоміжний засіб при запаленні навколоносових пазух та середнього вуха.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату.
Сухе запалення слизової оболонки носа.
Не застосовують у дітей віком до 15 років.
Застосування Санорину одночасно з інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами, мапротиліном або протягом кількох днів після їх відміни може спричинити підвищення артеріального тиску (навіть через декілька днів після застосування).
Препарат застосовувати з великою обережністю при тяжких захворюваннях серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця), при цукровому діабеті, гіпертиреозі, феохромоцитомі, супутньому застосуванні інгібіторів МАО або інших препаратів, що можуть чинити гіпертензивну дію.
Обережність необхідна під час загальної анестезії із застосуванням анестетиків, що підвищують чутливість міокарда до симпатоміметиків (наприклад, галотан), а також при бронхіальній астмі, а також у період вагітності і годування груддю.
При застосуванні великих доз препарату можливий розвиток таких побічних ефектів з боку серцево-судинної та нервової систем як відчуття серцебиття, артеріальна гіпертензія, аритмія, головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння.
Важливо уникати довготривалого застосування та передозування, особливо дітям. Довготривале застосування препаратів, призначених для зняття набряку слизової оболонки, може призвести до набряку та подальшої атрофії слизової оболонки носа.
Цей лікарський засіб містить метилпарабен, який може спричинити алергічні реакції (можливо, відстрочені).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Не існує даних щодо здатності нафазоліну проникати крізь плацентарний бар’єр або у грудне молоко. Тому до призначення препарату жінкам у період вагітності або годування груддю слід уважно розглянути усі можливі ризики та користь від лікування, та призначати препарат, якщо це є абсолютно необхідним.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Застосування препарату Санорин у рекомендованих дозах не впливає або майже не впливає на здатність керувати транспортними засобами або механізмами.
Дорослим та дітям віком від 15 років застосовувати по 1–3 зрошування у кожен носовий хід 3 рази на добу з інтервалом не менше 4 годин.
Не рекомендується застосовувати довше 3-х днів дітям віком від 15 років та довше 5 днів дорослим.
Якщо носове дихання полегшується, застосування можна припинити раніше.
Повторно застосувати Санорин можна тільки через кілька діб.
Застосовувати дітям віком від 15 років.
Передозування або випадкове проковтування препарату може спричинити системну побічну дію: нервозність, підвищену пітливість, головний біль, тремор, тахікардію, відчуття серцебиття, артеріальну гіпертензію. Можуть виникнути ціаноз, нудота, підвищення температури тіла, спазми, зупинка серця, набряк легенів, психічні порушення, блідість шкіри, серцевий напад.
Пригнічувальний вплив на центральну нервову систему проявляється такими симптомами як зниження температури тіла, брадикардія, підвищена пітливість, сонливість, шок, схожий на гіпотензивний, апное, кома. Ризик передозування зростає у дітей, які є більш вразливими до негативного впливу, ніж дорослі.
Лікування симптоматичне.
При застосуванні у рекомендованих дозах Санорин зазвичай переноситься добре. У пацієнтів із підвищеною чутливістю зрідка препарат може спричинити печіння та сухість слизової оболонки носа. У поодиноких випадках може з’являтися відчуття сильної закладеності носа.
Тільки у поодиноких випадках виникає системна побічна дія (найчастіше при передозуванні):
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи набряк Квінке, печіння.
З боку нервової системи: нервозність, головний біль, тремор.
З боку серцевої системи: тахікардія, відчуття серцебиття.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія.
З боку шкіри та підшкірних тканин: підвищена пітливість.
Тривале (довше 5 днів дорослим та довше 3 днів дітям) або часте застосування препарату можуть призвести до виникнення звикання — саноринізму, що супроводжується інтенсивним набряком слизової оболонки носа, який виникає через відносно короткий проміжок часу після застосування. Довготривале застосування препарату може призводити до ушкодження епітелію слизової оболонки, пригнічення активності війок епітелію та спричинити необоротне ушкодження слизової оболонки і розвиток сухого риніту.
4 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
По 10 мл розчину у флаконі з механічним розпилювачем; по 1 флакону разом з аплікатором для порожнини носа, в коробці.
Без рецепта.
Тева Чех Індастріз с.р.о.
Остравска 29/305, Опава-Комаров, 747 70, Чеська Республіка.
Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення.
Не використовуйте це як посібник медичних рекомендацій.
Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!
Farmaco не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті farmaco.ua.
Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!