FarmacoFarmaco

Новірин, сироп, 50 мг/мл, 120 мл
Київський вітамінний завод, Украина

Новірин, сироп, 50 мг/мл, 120 мл | интернет-аптека Farmaco.ua
  Є в наявності > 20 шт.
Ціна за 1 уп.
216.80 грн.
Виробник: Київський вітамінний завод, Украина
Реєстраційне посвідчення: UA/16831/01/01
Доставка
  Нова пошта
  Самовивіз
Оплата

  Онлайн оплата карткою - LiqPay

  Оплата при отриманні

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Діюча речовина — інозин пранобекс (молекулярний комплекс інозин: п-ацетамідобензойна кислота: N,N-диметиламіно-2-пропанол у співвідношенні 1:3:3) чинить пряму противірусну та імуномодулюючу дію. Пряма противірусна дія зумовлена зв’язуванням з рибосомами вражених вірусом клітин, що уповільнює синтез вірусної і-РНК (порушення транскрипції та трансляції) та призводить до пригнічення реплікації РНК- та ДНК-геномних вірусів; опосередкована дія пояснюється потужною індукцією інтерфероноутворення.

Імуномодулюючий ефект зумовлений впливом на Т-лімфоцити (активізація синтезу цитокінів) та підвищенням фагоцитарної активності макрофагів. Під впливом препарату посилюється диференціація пре-Т-лімфоцитів, стимулюється індукована мітогенами проліферація Т- і В-лімфоцитів, підвищується функціональна активність Т-лімфоцитів, у тому числі їх здатність до утворення лімфокінів, нормалізується співвідношення між субпопуляціями Т-хелперів та Т-супресорів (відновлюється імунорегуляторний індекс CD4/CD8). Лікарський засіб значно посилює продукування інтерлейкіну-2 лімфоцитами та сприяє експресії рецепторів для цього інтерлейкіну на лімфоїдних клітинах; стимулює також активність натуральних кілерів (NK-клітин) навіть у здорових людей; стимулює активність макрофагів до фагоцитозу, процесингу та презентації антигену, що сприяє збільшенню кількості антитілопродукуючих клітин в організмі вже з перших днів лікування.

Стимулює також синтез інтерлейкіну-1, мікробіцидність, експресію мембранних рецепторів та здатність реагувати на лімфокіни та хемотаксичні фактори. При герпетичній інфекції значно прискорюється утворення специфічних протигерпетичних антитіл, зменшуються клінічні прояви та частота рецидивів.

Лікарський засіб також запобігає поствірусному послабленню клітинного синтезу РНК та білка в клітинах, які були інфіковані, і це особливо важливо щодо клітин, які зайняті в процесах імунного захисту організму. У результаті такої комплексної дії знижується вірусне навантаження на організм, нормалізується діяльність імунної системи, значно активізується синтез власних інтерферонів, що сприяє стійкості до інфекційних захворювань та швидкій локалізації вогнища інфекції у випадку його виникнення.

Фармакокінетика. Лікарський засіб має високу біологічну доступність, після прийому внутрішньо швидко всмоктується, Cmax інозину у плазмі крові досягається через 1 год; фармакологічна дія проявляється приблизно через 30 хв та утримується до 6 год.

Інозин метаболізується за циклом, типовим для пуринових нуклеозидів з утворенням сечової кислоти; інші компоненти виводяться нирками у формі глюкуронових та оксидованих похідних, а також у незміненому вигляді. Кумуляції в організмі не виявлено. Повне виведення лікарського засобу та його метаболітів настає через 48 год.

Показання

– інфекційні захворювання вірусної етіології у пацієнтів з нормальним та зниженим імунним статусом: грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції, бронхіт вірусної етіології, риновірусні та аденовірусні інфекції; епідемічний паротит, кір;

– захворювання, спричинені: вірусами простого герпесу Herpes simplex I або II типу (герпес губ, шкіри обличчя, слизової оболонки порожнини рота, шкіри рук, офтальмогерпес), підгострий склерозуючий паненцефаліт, генітальний герпес; вірусом Varicella zoster (вітряна віспа та оперізувальний лишай, у тому числі рецидивуючий у хворих з імунодефіцитом); вірусом Епштейна — Барр (інфекційний мононуклеоз); цитомегаловірусом; папіломавірусом людини; гострий та хронічний вірусний гепатит В;

– хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (хламідіоз та інші захворювання, спричинені внутрішньоклітинними збудниками).

Застосування

лікарський засіб приймати внутрішньо, краще після їди та через однакові проміжки часу; за необхідності таблетку можна розжувати, подрібнити та/або розчинити в невеликій кількості води безпосередньо перед застосуванням. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від нозології, тяжкості перебігу і частоти рецидивів; у середньому тривалість лікування становить 5–14 днів, у разі необхідності після 7–10-денної перерви курс лікування повторити; лікування з перервами та підтримувальними дозами може тривати від 1 до 6 міс.

Таблетки. Максимальна добова доза для дорослих — 8 таблеток (4 г).

Рекомендовані дози та схеми застосування лікарського засобу

Грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції:

дорослі — по 2 таблетки 3–4 рази на добу;

діти — добова доза з розрахунку 50 мг/кг маси тіла за 3–4 прийоми протягом 5–7 днів; у разі необхідності лікування продовжити або повторити через 7–8 днів. Для досягнення найвищої ефективності при гострих респіраторних вірусних інфекціях лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання. Як правило, лікарський засіб слід приймати ще 1–2 дні після зникнення симптомів.

Бронхіт вірусної етіології:

дорослі — по 2 таблетки 3 рази на добу;

діти — добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 2–4 тиж.

Епідемічний паротит: добова доза з розрахунку 70 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 7–10 днів.

Кір: добова доза з розрахунку 100 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 7–14 днів.

Афтозний стоматит:

дорослі — по 2 таблетки 4 рази на добу, діти — добова доза з розрахунку 70 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 6–8 днів (гостра фаза), потім дорослі — по 2 таблетки 3 рази на добу, діти — 50 мг/кг за 3–4 прийоми 2 рази на тиждень протягом 6 тиж.

Інфекційний мононуклеоз: добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 8 днів.

Цитомегаловірусна інфекція: добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 25–30 днів.

Оперізувальний лишай та лабіальний герпес:

дорослі — по 2 таблетки 3–4 рази на добу;

діти — добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 10–14 днів (до зникнення симптомів).

Генітальний герпес: у гострий період по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 5–6 днів; у період ремісії підтримувальна доза — по 2 таблетки (1000 мг) 1 раз на добу — до 6 міс.

Підгострий склерозуючий паненцефаліт: добова доза з розрахунку 50–100 мг/кг за 6 прийомів (кожні 4 год) протягом 8–10 днів; після 8-денної перерви при легкому перебігу додатково ще 1–3 курси, при тяжкому перебігу — до 9 курсів.

Інфекції, спричинені Human papilloma virus (гострокінцеві кондиломи): по 2 таблетки 3 рази на добу, курс лікування — 14–28 днів; при комбінації з кріотерапією або CO2-лазерною терапією — по 2 таблетки 3 рази на добу протягом 5 днів, 3 курси з інтервалом 1 міс.

Гепатит В: дорослі — по 2 таблетки 3–4 рази на добу протягом 15–30 днів; потім підтримувальна доза — по 2 таблетки (1000 мг) 1 раз на добу протягом 2–6 міс.

Хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у комплексному лікуванні):

дорослі — по 2 таблетки 3–4 рази на добу, курс лікування — від 2 тиж до 3 міс;

діти — добова доза з розрахунку 50 мг/кг за 3–4 прийоми протягом 21 дня (або 3 курси по 7–10 днів з такими ж перервами).

Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого імуномодулювального ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування має тривати від 3 до 9 тиж.

Пацієнти літнього віку. Лікарський засіб можна застосовувати у звичайних дозах для дорослих, необхідності в корекції дози немає.

Сироп. Максимальна добова доза для дорослих — 4 г інозину пранобексу, що відповідає 80 мл сиропу.

Рекомендовані дози та схеми застосування лікарського засобу:

грип, парагрип, гострі респіраторні вірусні інфекції:

дорослі — по 20 мл сиропу 3–4 рази на добу;

діти — добова доза — з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) маси тіла за 3–4 прийоми протягом 5–7 днів; у разі необхідності лікування продовжити або повторити через 7–8 днів; для досягнення найвищої ефективності при гострих респіраторних вірусних інфекціях лікування краще починати при перших симптомах хвороби або з першої доби захворювання; зазвичай лікарський засіб приймають ще 1–2 дні після зникнення симптомів;

бронхіт вірусної етіології:

дорослі — по 20 мл сиропу 3 рази на добу;

діти — добова доза — з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 2–4 тиж;

епідемічний паротит: добова доза — з розрахунку 70 мг/кг (тобто 1,4 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 7–10 днів;

кір: добова доза — з розрахунку 100 мг/кг (тобто 2 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 7–14 днів;

афтозний стоматит:

дорослі — по 20 мл сиропу 4 рази на добу;

діти — добова доза — з розрахунку 70 мг/кг (тобто 1,4 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 6–8 днів (гостра фаза), надалі дорослі — по 20 мл сиропу 3 рази на добу, діти — 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми 2 рази на тиждень протягом 6 тиж;

інфекційний мононуклеоз: добова доза — з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 8 днів;

цитомегаловірусна інфекція: добова доза — з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 25–30 днів;

оперізувальний лишай та лабіальний герпес:

дорослі — по 20 мл сиропу 3–4 рази на добу;

діти — добова доза — з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 10–14 днів (до зникнення симптомів);

генітальний герпес: у гострий період — по 20 мл сиропу 3 рази на добу протягом 5–6 днів; у період ремісії підтримувальна доза — по 20 мл сиропу (1000 мг) 1 раз на добу до 6 міс;

підгострий склерозуючий паненцефаліт: добова доза — з розрахунку 50–100 мг/кг (тобто 1–2 мл сиропу/кг) за 6 прийомів (кожні 4 год) протягом 8–10 днів; після 8-денної перерви при легкому перебігу додатково ще 1–3 курси, при тяжкому перебігу — до 9 курсів;

інфекції, спричинені Human papillomavirus (гострокінцеві кондиломи): по 20 мл сиропу 3 рази на добу, курс лікування — 14–28 днів або в комбінації з кріотерапією або CO2-лазерною терапією — по 20 мл сиропу 3 рази на добу 3 курси з інтервалом в 1 міс;

гепатит В: дорослі — по 20 мл сиропу 3–4 рази на добу протягом 15–30 днів, надалі підтримувальна доза — по 20 мл сиропу (1000 мг) 1 раз на добу протягом 2–6 міс;

хронічні рецидивуючі інфекції дихальних шляхів і сечостатевої системи у пацієнтів з ослабленим імунітетом (у комплексному лікуванні):

дорослі — по 20 мл сиропу 3–4 рази на добу, курс лікування — від 2 тиж до 3 міс;

діти — добова доза — з розрахунку 50 мг/кг (тобто 1 мл сиропу/кг) за 3–4 прийоми протягом 21 дня (або 3 курси по 7–10 днів з такими ж перервами).

Для відновлення функції імунної системи та досягнення стійкого імуномодулювального ефекту у пацієнтів з ослабленим імунітетом курс лікування має тривати від 3 до 9 тиж.

Діти. Лікарський засіб застосовувати у дітей віком від 1 року.

Протипоказання

підвищена чутливість до інозину пранобексу та до інших компонентів лікарського засобу; подагра, сечокам’яна хвороба, тяжка ниркова недостатність III ступеня, гіперурикемія.

Побічна дія

лікарський засіб, як правило, добре переноситься навіть при довготривалому застосуванні. Найчастішою побічною реакцією є короткочасне та незначне (зазвичай у межах норми) підвищення концентрації сечової кислоти в сироватці крові й у сечі (спричинене метаболізмом інозину), яке нормалізується через декілька днів після закінчення застосування лікарського засобу.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня сечової кислоти у крові, підвищення рівня сечової кислоти в сечі, підвищення рівня азоту сечовини в крові, підвищення рівнів трансаміназ, підвищення рівнів ЛФ у крові.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, нездужання, розлади сну.

З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці, діарея, запор, відсутність апетиту.

З боку шкіри та підшкірної тканини: свербіж, шкірні висипання, кропив’янка.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк).

Психічні розлади: знервованість.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня трансаміназ, ЛФ або азоту сечовини в крові.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин: біль у суглобах.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: поліурія (збільшення об’єму сечі).

Наявна інформація, що протягом постмаркетингового дослідження були зареєстровані побічні реакції, частоту виникнення яких неможливо встановити за наявними даними:

з боку травного тракту: біль у животі (у верхній частині живота);

з боку імунної системи: анафілактичні реакції, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив’янка;

з боку шкіри і підшкірної клітковини: еритема.

Особливості застосування

слід пам’ятати, що Новірин, як і інші противірусні засоби, при гострих вірусних інфекціях найбільш ефективний, якщо лікування розпочато на ранній стадії хвороби (краще в першу добу). Лікарський засіб застосовувати як для монотерапії, так і в комплексному лікуванні антибіотиками, противірусними та іншими етіотропними засобами.

Діюча речовина лікарського засобу метаболізується до сечової кислоти та може спричинити значне підвищення її концентрації в сечі. У зв’язку із цим Новірин з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою та гіперурикемією в анамнезі, уролітіазом та нирковою недостатністю. У разі необхідності застосування лікарського засобу у таких пацієнтів необхідно ретельно контролювати концентрацію сечової кислоти. При довготривалому застосуванні (3 міс або довше) доцільно щомісяця контролювати концентрацію сечової кислоти в сироватці крові та в сечі, функцію печінки, склад периферичної крові й параметри функції нирок.

У деяких осіб можуть виникати гострі реакції підвищеної чутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив’янка). У таких випадках терапію лікарським засобом слід припинити.

У разі тривалого застосування лікарського засобу існує ризик розвитку нефролітіазу.

Пацієнти літнього віку. Немає необхідності змінювати дози, лікарський засіб застосовувати в дозах для дорослих. В осіб літнього віку частіше, ніж в осіб середнього віку, спостерігається підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та сечі.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Дослідження стану плода та порушення фертильності у людей відсутні. Невідомо, чи проникає інозину пранобекс у грудне молоко. У разі відсутності досліджень з безпеки лікарського засобу не рекомендується призначати його в період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Вплив лікарського засобу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не досліджувався. Однак для прийняття рішення щодо керування автомобілем або роботи з іншими механізмами необхідно враховувати, що лікарський засіб може спричинити запаморочення або інші побічні реакції з боку нервової системи (див. розділ «Побічні реакції»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

не слід приймати лікарський засіб одночасно з імунодепресантами. З обережністю застосовувати у пацієнтів, які приймають інгібітори ксантиноксидази (наприклад алопуринол) та засоби, які посилюють виведення сечової кислоти із сечею, включаючи тіазидні діуретики (наприклад гідрохлоротіазид, хлорталідон, індапамід) та петльові діуретики (фуросемід, торасемід, етакринова кислота).

При одночасному застосуванні з азидотимідином підвищується утворення нуклеотиду внаслідок збільшення біодоступності азидотимідину у плазмі крові та збільшення внутрішньоклітинного фосфорилювання в моноцитах крові людини.

Передозування

випадки передозування не спостерігалися. Передозування може спричинити підвищення концентрації сечової кислоти в сироватці крові й сечі. У разі передозування показані промивання шлунка та симптоматична терапія.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C.

Актуальна інформація

Вірусні інфекції уражують людину протягом усього її життя, починаючи з народження, а в деяких випадках ? і з внутрішньоутробного періоду. Особливо актуальна проблема лікування вірусних інфекцій у специфічної групи «дітей, що часто хворіють». Цей термін, що існує з 80-х років ХХ ст., охоплює велику групу диспансерного спостереження дітей, у яких часті епізоди ГРВІ пов’язані з анатомо-фізіологічною недосконалістю дихальних шляхів та імунної системи (Крючкова Т.А., 2014). Тому складна й багатопланова робота з респіраторними захворюваннями включає підходи не лише до їх лікування, а й до профілактики. А оскільки вибір препаратів, які можна застосовувати у дітей, обмежений, на перший план виходять лікарські засоби неспецифічної дії, здатні модулювати власну імунореактивність організму. Одним із таких препаратів є Новірин.

Як діє Новірин

У якості активного компоненту в Новірині міститься інозин пранобекс. За своєю сутністю він є молекулярним комплексом з інозину, N,N-диметиламіно-2-пропанолу та п-ацетамідобензойної кислоти. Інозин ? пуринова похідна, а пранобекс відповідає за підвищення проникності клітинних мембран для інозину (Савенкова М.С., 2018). Цей комплекс характеризується як імуномодулювальною, так і прямою противірусною дією (інструкція МОЗ України).

Імуномодулювальні властивості пуринів були описані більше 40 років тому ? вони є одним з найважливіших компонентів, необхідних для життєдіяльності клітин людського організму. Уперше інозин пранобекс був запатентований у 1969 р. у США і з тих пір використовується під різними торговельними назвами в медичній практиці (Савенкова М.С., 2017).

Імуномодулювальний ефект інозину пранобексу пов’язаний зі стимуляцією диференціювання Т-лімфоцитів, зокрема популяцій Т-хелперів CD4 та цитотоксичних Т-клітин CD8+ (оптимізація імунорегуляторного індексу CD4/CD8), а також із його позитивним впливом на процеси дозрівання плазматичних клітин, які продукують антитіла (Крамарев С.А., 2015). Також під його впливом відбувається стимуляція мітоген-індукованої проліферації В-лімфоцитів. Під впливом препарату активізується синтез цитокінів Т-лімфоцитами (зокрема інтерлейкіну-2), стимулюється активність NK-клітин та підвищується фагоцитарна, процесингова та антигенпрезентуюча активність макрофагів. У випадку з герпетичною інфекцією препарат сприяє більш швидкому синтезу специфічних антитіл, завдяки чому полегшується перебіг захворювання та знижується частота рецидивів (інструкція МОЗ України). Таким чином, препарат чинить вплив як на клітинну, так і на гуморальну ланку імунітету.

Безпосередня противірусна активність інозину пранобексу пояснюється тим, що молекулярний комплекс зв’язується з рибосомальними структурами клітин-мішеней та гальмує процеси відтворення ДНК/РНК збудника. Як наслідок, інгібується реплікація вірусного генома. Окрім того, противірусний ефект посилюється стимуляцією процесів утворення інтерферону (інструкція МОЗ України).

Коли показаний Новірин

Новірин застосовується (інструкція МОЗ України):

  • у терапії сезонних застудних захворювань (грипу, парагрипу, а також бронхітів вірусної етіології), риновірусної чи аденовірусної інфекції, а також епідпаротиту та кору;
  • у комплексній терапії герпетичної інфекції. Інфікування може проявлятися герпетичним ураженням губ, слизової оболонки порожнини рота, шкіри обличчя та рук, а також офтальмогерпесом та ураженням геніталій. Окрім того, цей збудник може стати причиною підгострого склерозуючого паненцефаліту (Крамарев С.А., 2015);
  • для лікування інфекційного мононуклеозу та цитомегаловірусної інфекції;
  • у схемах ерадикації папіломавірусу, вірусного гепатиту В (гостра та хронічна форми);
  • для лікування урогенітальних та респіраторних інфекцій, персистенція яких зазвичай асоційована з послабленням імунітету (хламідії та інші внутрішньоклітинні паразити) ? він зумовлює хронічний рецидивуючий перебіг інфекційно-запального процесу.

Клінічний досвід застосування Новірину

Активний компонент інозин пранобекс зарекомендував себе як лікарський засіб для лікування ГРВІ. Він добре підходить для застосування у дітей, оскільки, по-перше, частота епізодів застудних захворювань у них у 5–6 разів перевищує частоту таких захворювань у дорослих, а, по-друге, перелік дозволених у педіатрії препаратів обмежений (Крючкова Т.А., 2014). Однією з таких інфекцій є захворювання, викликане вірусом Епштейна — Барр. Це опортуністична інфекція, яка характеризується тривалим рецидивуючим перебігом та здатна викликати вторинний імунодефіцит, оскільки уражує безпосередньо Т- та В-лімфоцити, макрофаги та нейтрофільні гранулоцити. У результаті імуносупресії пацієнт стає більш вразливим до інших збудників та переходить у категорію тих, що часто хворіють. У педіатрії це особливо актуально, оскільки часті ГРВІ із затяжним перебігом не тільки дискомфортні самі по собі, але й здатні порушувати нормальні процеси розвитку респіраторної системи, а значить, можуть мати серйозні медико-соціальні наслідки (Симованьян Э.Н., 2011).

У результаті досліджень встановлено (Исаков В.А., 2013), що інозин пранобекс виявляє неспецифічну активність при грипі (особливо штами грипу А, у тому числі римантадиностійкі), парагрипі та респіраторно-синцитіальному вірусі. У результаті декількох досліджень було встановлено (Савенкова М.С., 2018), що у лікуванні герпетичної інфекції інозин пранобекс за своїм ефектом перевищує навіть специфічні противірусні препарати (97,7% ерадикації проти 79,6%). Тому інозин пранобексу в дитячому віці віддається перевага — він не лише ефективніший за противірусні засоби, але й завдяки неспецифічності має широкий спектр дії, тоді як противірусні препарати необхідно призначати завжди з урахуванням етіології процесу. Ефективність препарату була підтверджена навіть у таких складних пацієнтів, як діти з епілепсією на фоні герпетичної інфекції — за результатами лікування було встановлене зменшення кількості епілептичних нападів на 50–80% (Савенкова М.С., 2019).

Після комплексного лікування із включенням інозину пранобексу протягом 3 міс у пацієнтів припиняється реплікація таких вірусів, як вірус Епштейна — Барр, цитомегаловірус, вірус герпесу 1-го та 6-го типів (Савенкова М.С., 2018).

Доведена дія препарату в терапії ГРВІ у дітей на фоні БА ? препарат ефективно перешкоджає розвитку ускладнень та загостренню алергічної патології (Булгакова В.А., 2010).

Дуже актуальним є застосування інозину пранобексу в лікуванні папіломавірусної інфекції. Доведено, що нормальна гормональна та місцева імунна реакція забезпечує транзиторний характер папіломавірусної інфекції у 80–85% жінок. Розвиток персистуючої папіломавірусної інфекції пов’язаний зі зниженням місцевого імунітету (Леваков С.А., 2010). Вірус папіломи людини є онкогенним, оскільки в його геномі містяться гени, відповідальні за синтез онкобілків Е6 та Е7. У той час, коли вірус знаходиться в епісомальному стані, він стимулює пухлинний ріст. На ранніх стадіях відмічається доброякісне розростання інфікованих тканин ? аногенітальні бородавки чи гострокінцеві кондиломи, а також специфічна неоплазія вагітних ? гігантські кондиломи Бушке — Левенштейна. Додатковим фактором ризику у жінок є той факт, що до інфікування папіломавірусом найбільш схильні естрогенчутливі зони: наприклад, епітелій цервікального каналу, ураження якого проявляється цервікальною інтраепітеліальною неоплазією. Ситуація ускладнюється тим, що в арсеналі сучасної медицини немає специфічних терапевтичних засобів проти цього збудника (Леваков С.А., 2010).

У результаті застосування у схемах терапії папіломавірусної інфекції інозину пранобексу досягається висока елімінація збудника, що є ефективною профілактикою канцерогенезу (Каиль-Горячкина М.В., 2019). Доведено (Буданов П.В., 2015), що інозин пранобекс чинить виражений терапевтичний ефект у лікуванні папіломавірусної інфекції у молодих жінок. Комбінація препарату та радіохвильової коагуляції уражень шийки матки підвищує ефективність лікування до 93,5%. Критерієм ефективності терапії вважається зниження частоти експресії маркеру клітинної проліферації Кі-67 та біомаркеру р16 у клітинах цервікального епітелію (Клинышкова Т.В., 2018). У разі наявності у пацієнтки постійного партнера рекомендовано і йому пройти курс лікування, аби виключити ризик повторного зараження (Маркеева Д.А., 2017). Курс лікування інозин пранобексом також рекомендований у комплексній прегравідарній підготовці, якщо при дослідженні встановлена наявність у жінки папіломавірусної інфекції (Пестрикова Т.Ю., 2016).

Імуномодулювальні властивості інозину пранобексу також застосовуються у лікуванні рецидивуючого генітального кандидозу (Жорж О.Н., 2010).

Результати досліджень (Крамарев С.А., 2015) вказують на ефективність інозину пранобексу при гострому міозиті та вогнищевій алопеції.

Оскільки Новірин активний проти вірусів родини герпесу, він може застосовуватися в неврологічній практиці — для лікування оперізувального лишаю, який, як відомо, викликаний вірусом Herpeszoster (інструкція МОЗ України).

Також в офіційній інструкції згадується про можливість застосування Новірину з метою терапії афтозного стоматиту.

У дослідженнях invitro було встановлено, що інозин пранобекс виявляє прямий противірусний ефект у відношенні ротавірусу, що дає підстави застосовувати Новірин у терапії гострої вірусної діареї (ротавірусної чи норовірусної етіології) (Крамарев С.А., 2015) поряд із адекватною регідратацією. Описаний також досвід лікування ентеровірусного менінгіту із включенням інозину пранобексу в комплексну схему (Симованьян Э.Н., 2009).

Особливості застосування Новірину

Оскільки активний компонент Новірину в організмі людини перетворюється на сечову кислоту, його застосування може супроводжуватися підвищенням рівня цього метаболіту в крові. Це важливо враховувати пацієнтам, у яких відмічається гіперурикемія (наприклад подагра), а також сечокам’яна хвороба та ХНН тяжкого ступеня, оскільки сечова кислота є одним із критеріїв тяжкості згаданих захворювань. Пацієнти без такої патології зазвичай добре переносять препарат навіть при тривалому його прийомі. Новірин добре поєднано застосовується із противірусними та антибактеріальними засобами, а також його можна призначати у вигляді монотерапії. Інозин пранобекс потенціює ефекти ацикловіру, інтерферону та інших специфічних препаратів противірусної дії (Савенкова М.С., 2018). Найбільша ефективність від прийому препарату досягається, якщо початок лікування припадає на перші 24 год захворювання (інструкція МОЗ України) ? продромальний період чи розвиток початкової клінічної симптоматики.

Не слід призначати препарат пацієнтам, які отримують імуносупресивну терапію (інструкція МОЗ України), ? через непередбачуваність клінічних ефектів.

Висновок

Новірин ? препарат, який застосовується у практиці педіатра, терапевта, інфекціоніста і навіть гінеколога. Завдяки своїм імуномодулювальним ефектам підходить для лікування великого спектру вірусних захворювань, у тому числі й тих, для яких поки не розроблені специфічні препарати. Препарат коригує вторинний імунодефіцит, асоційований із тривалою персистенцією вірусу, завдяки чому дозволяє суттєво знизити ризик вірусних інфекцій у подальшому (УМЧ, 2018), а також уникнути поліпрагмазії (Савенкова М.С., 2018).

Зверніть увагу!

Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення.

Не використовуйте це як посібник медичних рекомендацій.

Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!

Farmaco не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті farmaco.ua.

Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!

Схожі
Гропівірін, таблетки, 500 мг, №20 (10х2) | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 2 шт
Фармак, Україна
222.70 грн.
Гропівірін, таблетки, 500 мг, №50 | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 5 шт
Фармак, Україна
440.00 грн.
Гроприм, таблетки, 500 мг, №20 (10х2) | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 6 шт
Астрафарм, Україна
196.10 грн.
Гроприм, таблетки, 500 мг, №40 (10х4) | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності >20 шт
Астрафарм, Україна
305.60 грн.
Гропринозин®-Ріхтер, сироп, 250 мг/5 мл, 150 мл | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 1 шт
Gedeon Richter, Польща
350.50 грн.
Гропринозин®, таблетки, 500 мг, №20 | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності 15 шт
Gedeon Richter, Польща
315.40 грн.
Новірин, таблетки, 500 мг, №40 | интернет-аптека Farmaco.ua
В наявності >20 шт
Київський вітамінний завод, Украина
353.30 грн.