Апілак Гріндекс, таблетки сублінгвальні, 10 мг, №50
Grindex, Латвія

Продукти бджолярства з давніх часів відомі своїми цілющими властивостями — їм приписують здатність підвищувати імунітет, покращувати обмін речовин, прискорювати загоєння ран та регулювати велику кількість процесів в організмі людини. Однак сучасна медицина базується на принципах доказовості та стандартизації, тому поширені народні засоби трансформуються у фармацевтичні препараті із фіксованим дозуванням, вивчаються їхні основні клінічні та побічні ефекти, уточнюються показання та дози, замість емпіричного використання приходить жорсткий алгоритм. Саме тому фармацевтичні компанії почали випускати препарат бджолиного маточного молочка — Апілак.

Спосіб та особливості застосування

Необхідно пам’ятати, що терапевтичний ефект буде спостерігатися тільки лише якщо таблетку препарату покласти під язик та тримати до повного її розчинення, оскільки при прийомі препарату всередину шлунковий сік розщеплює бджолине маточне молочко. Приймати по 1 таблетці, що містить 10 мг ліофілізованого маточного молочка, 3 рази на добу (для дітей 2 рази на добу). Рекомендована тривалість курсу лікування — 10–15 днів (інструкція МОЗ України). У вказаній дозі препарат чинить легку стимулювальну дію на нервово-психічні процеси, у той час як передозування препарату зазвичай виявляється кволістю. Окрім того, якщо під час прийому Апілаку відмічають порушення сну, то це може свідчити про індивідуальну підвищену чутливість. У цьому разі дозу препарату слід знизити або відмінити його.

Не призначати дітям віком молодше 2 років.

Антимутагенний ефект Апілаку дозволяє застосовувати його для лікування у період вагітності та годування грудьми, а також при плануванні вагітності — препарат характеризується властивістю підвищувати якість та життєздатність статевих клітин (de Belfever В., 1958).

Механізм дії Апілаку

В основі Апілаку — бджолине маточне молочко. Це продукт бджолярства, який виділяється специфічними глотковими та верхньощелепними залозами дорослих медоносних бджіл, що живуть у вулику. Воно виробляється комахами віком 5–15 днів. Маточне молочко вилучають із незакоркованих маточників у період розмноження бджолиного рою. У чистому вигляді воно являє собою однорідну масу жовто-білого кольору сметаноподібної консистенції зі специфічним запахом та гострим кислуватим смаком. Основне призначення маточного молочка у вулику — харчування бджолиної матки та її потомства віком до 3 діб, тому воно являє собою суміш біологічно активних речовин, із яких на сьогодні ідентифіковано 110 компонентів і ще близько 10% складу досліджується:

• ключовими компонентами є деценова кислота та її похідні — вони забезпечують бактерицидний ефект препарату (Мачекас А.Ю., 1987);
• макро- та мікроелементи;
• вітаміни — фолієва кислота, інозитол, аскорбінова кислота, велика кількість вітамінів групи В;
• ювенальні гормони;
• амінокислоти — як замінні, так і незамінні (зокрема валін, гістидин, триптофан, метіонін);
• біологічно активні речовини (біоптерин, холінестераза, карбонові та оксикарбонові кислоти).

Оскільки маточне молочко — натуральний органічний продукт, то воно характеризується коротким терміном зберігання та вкрай чутливе до змін температури, вологи та світла (Мачекас А.Ю., 1987). У сучасній фармакології для підвищення стабільності цієї речовини використовується таких технологічний процес, як ліофілізація — метод консервації, при якому продукт спочатку заморожується, після чого відбувається його сушка у вакуумній камері. Це забезпечує можливість тривалого зберігання препарату без додаткового використання консервантів. Окрім того, оскільки продукт не піддається впливу високих температур, у його складі зберігається максимум білків, вітамінів та інших біологічно активних речовин.

Для Апілаку характерна загальнотонізувальна дія, здатність усувати нейрогенні спазми, стимулювати обмін речовин, підвищувати стійкість до стресів та загальну опірність організму. Його вплив на обмін речовин в основному виявляється зниженням рівня холестерину та анаболічними ефектами. Помірно стимулює ЦНС.

У яких випадках застосовується Апілак

Основними показаннями до застосування препарату є:

• період одужання після тяжких виснажувальних захворювань;
• якщо у післяпологовий період у жінки не встановлюється лактація — для стимуляції секреції молока;
• при анорексії органічного характеру для стимуляції апетиту;
• для підвищення загального тонусу при вегетосудинній дистонії за гіпотонічним типом;
• у якості допоміжного засобу при лікуванні невротичних розладів.

Окрім того, у доступній літературі описані такі способи застосування Апілаку:

• у якості анаболічного засобу. Клінічними дослідженнями доведено, що анаболічна активність Апілаку зіставна з ефектами метандростенолону (Гаджиева Д.М., 2002), хоча для досягнення подібного ефекту необхідний прийом високих доз препарату — близько 200 мг/добу;
• для підвищення витривалості у спортсменів у період підготовки до змагань (Эмирова Л.Р., 2004) — він знижує рівень оксидативного стресу постнавантаження (Рожкова Е.А., 2007);
• для прискорення епітелізації ран, які довго не загоюються (Муратова Х.Н., 1967);
• існує немало згадувань про застосування препарату в дерматології (Романенко Г.Ф., 1981): для покращання стану при псоріазі та зменшення кількості загострень цього захворювання (Корсун В.Ф., 1982); у комбінації з антибактеріальними препаратами для лікування хронічної піодермії (Топурия Р.С., 1983). У цьому разі відіграє роль велика кількість вітамінів, необхідних для нормалізації процесів регенерації та злущування епідермісу, а також бактерицидна дія проти найбільш розповсюджених збудників;
• при бронхіальній астмі (Когут Е.С., 1966). Однак таке застосування можливе лише за відсутності у пацієнта алергічного компоненту в патогенезі захворювання;
• у лікуванні хронічних ЛОР-захворювань, особливо затяжних отитів (Васильев А.Л., 1968), а також у якості допоміжного засобу при кохлеарному невриті (Цуканова В.Н., 1968);
• зафіксовані радіопротекторні властивості Апілаку (Arbuzov SIa et al., 1966). Вони пов’язані з антиоксидантним та антимутагенним впливом діючої речовини, тому існують навіть рекомендації приймати препарат для профілактики променевої хвороби або якщо у пацієнта є потреба в багаторазовому рентгенівському опроміненні (діагностика в динаміці, маніпуляції під контролем рентгену або комп’ютерної томографії);
• у якості імуномодулюючого препарату у комплексній терапії хронічного тонзиліту (Ляшенко Ю.И., 1982);
• для лікування пептичних виразок шлунка та дванадцятипалої кишки (Мищенко Е.Д., 1967) — препарат характеризується властивістю стимулювати регенерацію епітелію;
• у якості гепатопротектора при алкогольному цирозі печінки (Василевская А.С., 2013) — антиоксиданти та антимутагенні компоненти маточного молочка сприятимуть регенерації гепатоцитів та профілактиці розвитку раку печінки;
• для Апілаку властиві антимутагенні ефекти (Iamnenko M.I. et al., 2001). Ймовірно, така властивість пов’язана з тим, що маточне молочко є харчуванням для бджолиної матки, а вона відповідає за розмноження колонії бджіл;
• нейропротекторні властивості Апілаку дозволяють застосовувати його у комплексній терапії церебрального атеросклерозу (Белоног Р.П., 1971), токсичних уражень головного мозку (Узбекова Д.Г., 1970), а також пограничних психічних станів (Борисенко Ю.А., 1967) — завдяки наявності у його складі нейромедіаторів та антиоксидантів;
• препарат застосовують в офтальмології для лікування травм таких повільнорегенеруючих анатомічних утворень, як рогівка (Неделька А.Ф., 1986).

Оскільки історія бджолярства налічує вже близько 12 тис. років (Vanengelsdorp D., 2010), то і використання її продуктів у народній та нетрадиційній медицині дуже поширене. Апілак може застосовуватися в рецептах народної медицини при:

Що важливо знати при застосуванні

Апілаку

Дуже важливо враховувати та правильно оцінювати ефекти від застосування препарату для посилення лактації. Зазвичай Апілак призначають на 2 тиж, однак виражений ефект «приливу» молока може наступити уже на 5–7-й день прийому. У цей час важливо часто прикладати дитину до грудей та не догодовувати її сумішами, щоб дитина активно смоктала груди. Якщо після годування спостерігається неповне спорожнення грудей, то залишок молока необхідно зцідити. Якщо цього не зробити, підвищується ризик розвитку лактостазу. Також для адекватного відтоку молока потрібно вживати достатню кількість рідини — близько 1,5–2 л чистої води на добу. Також необхідно враховувати, що якщо протягом 2 тиж прийому Апілаку лактація не відновилася, слід переглянути раціон харчування і залежно від віку додавати суміші або прикорми. Окрім того, при призначенні необхідно враховувати причини гальмування лактації — патологічна гіпогалактія (зменшення продукції грудного молока у той час, коли дитина ще не може харчуватися іншими продуктами) або фізіологічна (наступає, коли дитина вже достатньо доросла, — 10–11 міс і далі — і в неї достатньо великий раціон для повноцінного харчування і без молока).

Оскільки препарат являє собою продукт бджолярства, то не варто застосовувати його тим, у кого зафіксована алергія на мед або бджолину отруту. У більшості випадків алергія на продукти бджолярства виявляється у вигляді дерматитів (Sharma N.L., 1989). Окрім того, Апілак протипоказаний при такому ендокринологічному захворюванні, як хвороба Аддісона.

Висновки

Препарат Апілак належить до групи лікарських засобів, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Емпіричний досвід, отриманий людством за тривалу історію бджолярства, дозволяє вважати цей препарат безпечним та ефективним лікарським засобом із загальнозміцнювальним ефектом. Препарат сприяє нормалізації сну та апетиту, покращує статеву та репродуктивну функцію, допомагає при лікуванні хронічних запальних захворювань та тривало існуючих вогнищ бактеріальної інфекції.

Загальнотонізувальний та анаболічний ефекти дозволяють застосовувати Апілак у період реконвалесценції після таких тяжких захворювань, як, наприклад, панкреонекроз або сепсис.

Окрім того, мінімум протипоказань дозволяє застосовувати препарат у хворих практично всіх вікових груп (окрім дітей віком до 2 років). Однак не слід забувати, що навіть цей лікарський засіб не слід приймати безконтрольно. Дуже часто цей препарат призначають у складі комплексної терапії.

• зниженні працездатності, оскільки дозволяє нормалізувати режим сну та неспання;
• для лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів: нежить, бронхіт, ларингіт, затяжна пневмонія;
• переломах кісток як допоміжний засіб для найшвидшого загоєння;
• розладах гормональної сфери в умовах поганої екології та хронічного стресу;
• у гінекології — сприяє підвищенню статевого потягу у жінок, підвищує шанси на зачаття дитини, а також знижує неприємні відчуття при клімаксі;
• у косметології — препарат можна додавати у креми для обличчя або маски для волосся (Burlando B., 2013), а також використовувати для омолоджувальних процедур (Дубцова Е.А., 2008).