АЦЦ® ЛОНГ

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. АЦЦ^® Лонг. N-ацетил-L-цистеїн (ацетилцистеїн, АЦЦ) — муколітичний відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв’язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння та зменшення в’язкості слизу, і сприяє відхаркуванню та відходженню бронхіального секрету. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.

Ацетилцистеїн має також антиоксидантні пневмопротекторні властивості, що зумовлено зв’язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, їх знешкодженням. Крім того, препарат сприяє підвищенню синтезу глутатіону — важливого фактора внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів екзогенного та ендогенного походження, але й від ряду цитотоксичних речовин. Ця особливість ацетилцистеїну дає змогу ефективно застосовувати останній при передозуванні парацетамолу.

АЦЦ^® Лонг Лимон. N-ацетил-L-цистеїн (ацетилцистеїн) — муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну. Ацетилцистеїн чинить виражену муколітичну дію на слизовий і слизисто-гнійний секрети за рахунок деполімеризації мукопротеїнових комплексів і нуклеїнових кислот, які надають в’язкості гіаліновому і гнійному компонентам мокротиння та іншим секретам. Додаткові властивості: зниження індукованої гіперплазії мукоцитів, підвищення вироблення сурфактанта за рахунок стимуляції пневмоцитів типу II, стимуляція активності мукоциліарного апарату, що сприяє поліпшенню мукоциліарного кліренсу. Внаслідок цього мокротиння стає менш в’язким.

N-ацетил-L-цистеїн також чинить пряму антиоксидантну пневмопротекторну дію за рахунок наявності нуклеофільної вільної тіольної групи (SH), яка здатна безпосередньо взаємодіяти з електрофільними групами окисних радикалів. Особливо цікавий той факт, що ацетилцистеїн запобігає інактивації α₁-антитрипсину — ферменту, якій інгібує еластазу, хлорноватистою кислотою (HOCl) — сильним окиснювачем, що виробляється мієлопероксидазою активних фагоцитів.

Крім того, молекулярна структура ацетилцистеїну дає йому можливість легко проникати через клітинні мембрани. Усередині клітини ацетилцистеїну деацетилюється з утворенням L-цистеїну, незамінної амінокислоти для синтезу глутатіону. На додаток до цього ацетилцистеїн, який є прекурсором глутатіону, виявляє непрямий антиоксидантний ефект. Глутатіон є високоактивним трипептидом, поширеним у різних тканинах тварин і незамінним для збереження функціональної здатності клітини та її морфологічної цілісності. Фактично він є частиною найбільш важливого внутрішньоклітинного механізму захисту від окисних радикалів, як екзо-, так і ендогенних, і деяких цитотоксичних речовин, включаючи парацетамол.

Парацетамол чинить цитотоксичну дію шляхом прогресуючого зниження вмісту глутатіону. Ацетилцистеїн відіграє першорядну роль у збереженні адекватних рівнів глутатіону, таким чином, посилюючи клітинний захист. Внаслідок цього ацетилцистеїн являє собою специфічний антидот при отруєнні парацетамолом та іншими токсичними речовинами (альдегідами, фенолами).

У хворих на ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) прийом 1200 мг ацетилцистеїну на добу протягом 6 тиж призводив до значного підвищення об’єму вдиху і форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), можливо, внаслідок зменшення повітряного захоплення.

У хворих з ідіопатичним фіброзом легень (ІФЛ) застосування ацетилцистеїну перорально по 600 мг 3 рази на добу протягом одного року в поєднанні зі стандартною терапією ІФЛ (преднізолон та азатіоприн) сприяло збереженню життєвої ємності легень (ЖЄЛ) і дифузної здатності легень, виміряної методом одиночного вдиху окису вуглецю.

У формі інгаляційної терапії протягом 1 року ацетилцистеїн сприяв зниженню інтенсивності прогресування захворювання у хворих з ІФЛ.

При застосуванні в дуже високих дозах (до 3000 мг щодня протягом 4 тиж) у хворих на муковісцидоз ацетилцистеїн не чинив значної токсичної дії.

Антиоксидантна ефективність ацетилцистеїну пов’язана з вираженим зниженням активності еластази в мокроті, що є найзначнішим показником функції легень у хворих на муковісцидоз. Окрім цього, на тлі лікування відзначалося зниження кількості нейтрофілів у дихальних шляхах, а також числа нейтрофілів, які активно виділяють багаті на еластазу гранули.

Фармакокінетика. АЦЦ^® Лонг. Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину, і надалі — змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька — близько 10%. C_max у плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому. Зв’язування з білками плазми крові — близько 50%. Ацетилцистеїн виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

T_½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці та становить близько 1 год. У разі зниження функції печінки T_½ подовжується до 8 год.

АЦЦ^® Лонг Лимон. Абсорбція. У людини після перорального прийому ацетилцистеїн повністю абсорбується. Через метаболізм у стінках кишечнику й ефект першого проходження біодоступність ацетилцистеїну при пероральному прийомі дуже низька (близько 10%). Для різних лікарських форм відмінностей не виявлено. У хворих з різними дихальними і серцевими захворюваннями C_max ацетилцистеїну в плазмі крові досягається через 1–3 год після прийому і залишається високою протягом 24 год.

Розподіл. Ацетилцистеїн розподіляється в організмі як у незміненому вигляді (20%), так і у вигляді метаболітів (активних) (80%), при цьому переважно він виявляється в печінці, нирках, легенях і бронхіальному секреті. Об’єм розподілу ацетилцистеїну — 0,33–0,47 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові становить близько 50% через 4 год після прийому і зменшується до 20% через 12 год.

Метаболізм і виведення. Після перорального прийому ацетилцистеїн швидко й екстенсивно метаболізується в стінках кишечнику і печінки. Утворений метаболіт, цистеїн, розглядають як активний. Далі ацетилцистеїн і цистеїн метаболізуються одним і тим самим шляхом з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину і надалі  — змішаних дисульфідів. Близько 30% дози виділяється нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).

T_½ визначається головним чином швидкою біотрансформацією в печінці й становить близько 1 год.

Показання

АЦЦ^® Лонг. Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що потребують зменшення в’язкості мокротиння, покращання його відходження та відхаркування.

АЦЦ^® Лонг Лимон. Лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються пiдвищеним утворенням мокротиння. Передозування парацетамолу.

Застосування

АЦЦ^® Лонгдорослим і дітям віком від 14 років призначати по 600 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.

Дітям віком до 14 років та у випадках, коли добову дозу слід розподілити на кілька прийомів, застосовувати ацетилцистеїн в іншій лікарській формі або відповідному дозуванні.

Препарат приймати після їди. Таблетку слід розчинити у склянці води та випити розчин якнайшвидше. В окремих випадках у зв’язку з наявністю у складі препарату стабілізатора — аскорбінової кислоти — приготовлений розчин можна залишити приблизно на 2 год до моменту його застосування. Додаткове вживання рідини посилює муколітичний ефект препарату.

Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально, залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне). Препарат не слід приймати більше 4–5 днів без консультації з лікарем.

АЦЦ^® Лонг Лимон для дорослих та дітей віком старше 12 років — по 1 шипучій таблетці 1 раз на добу (що еквівалентно добовій дозі 600 мг ацетилцистеїну).

Дітям віком молодше 12 років та у випадках, коли добову дозу слід розподілити на кілька прийомів, застосовують ацетилцистеїн в іншій лікарській формі або відповідному дозуванні.

Шипучу таблетку розчиняють у склянці води і випивають після їди. Не можна додавати в цей розчин інші препарати. Після приготування розчину його треба випити якнайшвидше. В окремих випадках у зв’язку з наявністю у складі препарату стабілізатора — аскорбінової кислоти, приготовлений розчин можна залишити приблизно на 2 год до моменту його застосування.

Додаткове вживання рідини підсилює муколітичний ефект препарату.

Тривалість застосування препарату визначає лікар, залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне). Курс лікування препаратом не повинен перевищувати 4–5 днів.

Передозування парацетамолом. У перші 10 год після прийому токсичної речовини якнайшвидше приймають АЦЦ^® Лонг Лимон з розрахунку 140 мг/кг, далі — з розрахунку 70 мг/кг кожні 4 год протягом 1–3 днів.

Протипоказання

підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча, тяжке загострення БА.

Побічна дія

оцінка небажаних ефектів базується на такій класифікації за частотою виникнення: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); поодинокі (≥1/10 000, <1/1000); рідко (<1/10 000); частота невідома (отримані дані не дають змоги оцінити частоту).

Загальні порушення та реакції в місці введення: нечасто — головний біль, гіпертермія, лихоманка, алергічні реакції (свербіж, кропив’янка, екзантема, висип, бронхоспазм, ангіонабряк, набряк Квінке, тахікардія та гіпотензія); рідко — анафілактичні реакції та шок; невідомо — набряк обличчя, екзема.

З боку крові та лімфатичної системи: невідомо — анемія.

З боку серцевої системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто — тахікардія, артеріальна гіпотензія; поодинокі — задишка, бронхоспазм — в основному у пацієнтів з гіперреактивністю бронхів при БА, диспное, геморагії; рідко — крововилив.

З боку ШКТ: нечасто — стоматити, абдомінальний біль, блювання, нудота та діарея; поодинокі — диспепсія; невідомо — неприємний запах з рота.

З боку органа слуху та лабіринту: нечасто — дзвін у вухах.

З боку дихальної системи: рідко — ринорея.

З боку нервової системи: нечасто — головний біль.

З боку імунної системи: нечасто — реакції гіперчутливості; рідко — анафілактичний шок, анафілактичні/анафілактоїдні реакції.

Дослідження: нечасто — зниження АТ.

У дуже рідкісних випадках у зв’язку з прийомом ацетилцистеїну повідомлялося про тяжкі шкірні реакції, такі як, наприклад, синдром Стівенса — Джонсона і синдром Лаєлла. У більшості випадків, як мінімум, ще один лікарський засіб може з більшою ймовірністю бути причиною появи шкірно-слизового синдрому. Тому при появі будь-яких нових змін на шкірі або слизових оболонках потрібно звернутися до лікаря і негайно відмінити прийом ацетилцистеїну.

Декілька досліджень виявили послаблення агрегації тромбоцитів за наявності ацетилцистеїну. Клінічна важливість цього спостереження невідома.

Особливості застосування

застосування ацетилцистеїну на ранній стадії лікування може сприяти розрідженню мокротиння та збільшенню об’єму бронхіального секрету. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірація.

Під час лікування ацетилцистеїном рекомендується вживати достатню кількість рідини.

Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з непереносимістю гістамінів. Таким пацієнтам не рекомендується тривалий прийом АЦЦ^® Лонг/АЦЦ^® Лонг Лимон через вплив на гістаміновий обмін, що може спричинити симптоми непереносимості (наприклад головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).

Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а є специфічним для діючої речовини.

Муколітичні засоби можуть викликати бронхіальну обструкцію у дітей віком до 2 років. Внаслідок фізіологічних особливостей дихальної системи у дітей цієї вікової групи здатність очищення секреції дихальних шляхів обмежена. Тому муколітики не слід застосовувати у дітей віком до 2 років.

Одна шипуча таблетка містить 6,03 ммоль (138,8 мг) натрію. Це треба враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженим споживанням солі (низьконатрієва або низькосольова дієта). Також АЦЦ^® Лонг/АЦЦ^® Лонг Лимон протипоказаний пацієнтам з деякими рідкісними спадковими порушеннями, зокрема з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування лактози-галактози.

Пацієнти з БА повинні знаходитися під суворим контролем під час лікування через можливий розвиток бронхоспазму. У разі виникнення бронхоспазму лікування ацетилцистеїном слід негайно припинити.

Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі одночасного прийому інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю для уникнення накопичення азотовмісних речовин в організмі.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Клінічні дані про застосування ацетилцистеїну у вагітних обмежені. Дослідження на тваринах не виявили прямого чи непрямого негативного впливу на вагітність, ембріофетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток.

На сьогодні немає достатніх даних щодо застосування препарату в період вагітності й годування груддю, тому препарат можна призначати лише в разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Ацетилцистеїн проникає через плаценту і був виявлений у пуповинній крові. Даних про проникнення у грудне молоко немає. Також відсутня інформація про здатність ацетилцистеїну перетинати гематоенцефалічний бар’єр.

Діти. АЦЦ^® Лонг застосовують у дітей віком від 14 років. АЦЦ^® Лонг Лимон застосовують у дітей віком від 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Немає даних про негативний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих.

При одночасному застосуванні препарату з протикашльовими засобами у зв’язку зі зниженням кашльового рефлексу можливий небезпечний застій слизу, тому для призначення комбінованої терапії такими засобами необхідно ретельно встановити діагноз.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має становити не менше ніж 2 год. Це не стосується цефіксиму та лоракарбефу.

Одночасне застосування нітрогліцерину з АЦЦ^® Лонг Лимон може призвести до підсилення вазодилататорного ефекту нітрогліцерину. При одночасному прийомі нітрогліцерину й ацетилцистеїну виявлені значні гіпотензія і розширення скроневої артерії. При необхідності одночасного застосування нітрогліцерину і ацетилцистеїну у пацієнтів слід контролювати гіпотензію, яка може мати тяжкий характер, і слід попередити їх про можливість виникнення головного болю.

Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню та певних токсичних речовин в організмі.

Вплив на лабораторні дослідження. Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та визначення кетонових тіл у сечі.

Несумісність з іншими лікарськими засобами. In vitro несумісність відмічали з деякими напівсинтетичними пеніцилінами, тетрациклінами, цефалоспоринами, а також аміноглікозидами. Немає даних про несумісність з такими антибіотиками, як амоксицилін, еритроміцин, цефуроксим.

При розчиненні ацетилцистеїну необхідно користуватися скляним посудом, уникати контакту з металевими та гумовими поверхнями.

Не рекомендується розчинення в одній склянці ацетилцистеїну з іншими препаратами.

Передозування

досі не виявлено випадків тяжких і небезпечних для життя побічних ефектів, навіть при значному передозуванні. Добровольці приймали 11,6 г ацетилцистеїну на добу протягом 3 міс без виникнення будь-яких серйозних побічних ефектів. Пероральні дози до 500 мг ацетилцистеїну/кг маси тіла/добу переносилися без жодних симптомів інтоксикації.

Передозування може спричиняти такі шлунково-кишкові симптоми, як нудота, блювання та діарея. Для дітей є ризик гіперсекреції.

Специфічного антидоту при отруєнні ацетилцистеїном немає, терапія симптоматична.

Умови зберігання

АЦЦ^® Лонг. У сухому місці при температурі не вище 30 °С.

АЦЦ^® Лонг Лимон. Спеціальних умов зберігання не потребує.