Озокерит - воскоподібна маса від темно-коричневого до чорного кольору - речовина нафтового походження, містить парафін, мінеральні олії, смоли та інші речовини.

Позитивно впливає на запальні процеси, підвищуює імунні показники, нормалізуює тонус вегетативної нервової системи, стимулює кровообіг.

Має протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу, антисептичну, десенсибілізуючу дію, стимулює процеси регенерації.

Спосіб застосування

Перед застосуванням озокерит розтопити на водяній бані

Нашарування: розплавлений озокерит (t 55-60 ° С) наносять на шкіру плоскою кистю, потім закривають компресним папером і загортають ковдрою.

Озокеритова ванночка: кисть або стопу після нашарування пацієнт занурює в клейончатий мішок, наповнений розплавленим озокеритом більш високої температури (t 60-65 ° С).

Cалфетно-аплікаційна методика: на шкіру накладають серветки (8-10 шарів марлі, перекладених ватою), змочені розплавленим холонучим озокеритом. Потім накладають серветки, просочені більш гарячим озокеритом (t 65-70 ° С), закривають клейонкою і укутують ковдрою.

Кюветно-аплікаційна методика: розплавлений озокерит розливають в кювети глибиною 5 см, викладені медичною клейонкою, яка виступає з кювети по краях на 5 см. Остигає в кюветі озокерит (t 50-54 ° С) разом з клейонкою виймають з кювети, накладають на тіло пацієнта і потім накривають ковдрою.

Тривалість процедури: 30-60 хвилин. Озокеритові процедури проводять щодня або через день.

Курс 15-20 процедур. Повторний курс через 3-4 місяці.

Протипоказання

Індивідуальна чутливість на озокерит його компоненти. При гострих запальних процесах, вираженому атеросклерозі, ішемічній хворобі серця, цирозі печінки, кісті яєчників, тиреотоксикозі, інфекційних захворюваннях, спадково-дегенеративних прогресуючих захворюваннях нервової системи, у другій половині вагітності і в період лактації.