Урсолів, капсули 250 мг, №50 (10х5)
Mega Lifesciences, Австралія

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Незначну кількість урсодезоксихолієвої кислоти виявлено у жовчі людини.

Після перорального застосування вона знижує насиченість жовчі ХС, пригнічуючи його поглинання у кишечнику і знижуючи секрецію ХС в жовчі. Можливо, завдяки дисперсії ХС та утворенню рідких кристалів відбувається поступове розчинення жовчних каменів.

Згідно із сучасними знаннями вважають, що ефект урсодезоксихолієвої кислоти при захворюваннях печінки та холестазі зумовлений відносною заміною ліпофільних, подібних до детергентів, токсичних жовчних кислот гідрофільною цитопротекторною нетоксичною урсодезоксихолієвою кислотою, покращенням секреторної здатності гепатоцитів та імунорегуляторними процесами.

Фармакокінетика. При пероральному застосуванні урсодезоксихолієва кислота швидко абсорбується в порожній та верхній клубовій кишках шляхом пасивного транспорту, а в термінальній клубовій кишці — шляхом активного транспорту. Швидкість абсорбції зазвичай становить 60–80%. Після всмоктування жовчна кислота підлягає у печінці майже повній кон’югації з амінокислотами гліцином та таурином і після цього екскретується з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить до 60%.

Залежно від добової дози й основного порушення або стану печінки більш гідрофільна урсодезоксихолієва кислота кумулюється в жовчі. Водночас спостерігається відносне зниження рівня інших більш ліпофільних жовчних кислот.

Під впливом кишкових бактерій відбувається часткова деградація до 7-кетолітохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і спричинює ушкодження паренхіми печінки у ряду видів тварин. У людини поглинається лише незначна її кількість, яка у печінці сульфатується і таким чином детоксикується, перш ніж бути виведеною з жовчю і в кінцевому підсумку — з калом.

Біологічний період напіврозпаду урсодезоксихолієвої кислоти становить 3,5–5,8 дня.

Показання

– розчинення рентгенонегативних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм у діаметрі у хворих із функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на наявність у ньому жовчного(-их) каменя(-ів).

– Для лікування біліарного рефлюкс-гастриту.

– Для симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу (ПБЦ) за умови відсутності декомпенсованого цирозу печінки.

– Для лікування гепатобіліарних розладів при муковісцидозі у дітей віком 6–18 років.

Застосування

для розчинення холестеринових жовчних каменів

Близько 10 мг урсодезоксихолієвої кислоти/кг маси тіла (табл. 1).

Таблиця 1

Капсули потрібно ковтати цілими, запиваючи водою, 1 раз на добу, увечері перед сном.

Капсули слід приймати регулярно.

Необхідний для розчинення жовчних каменів час зазвичай становить 6–24 міс. Якщо зменшення розмірів жовчних каменів не відмічається після 12 міс прийому, продовжувати терапію не слід.

Успіх лікування необхідно перевіряти кожні 6 міс за допомогою ультразвукового або рентгенівського дослідження. Додатковими дослідженнями слід перевіряти, чи не відбулася з часом кальцифікація каменів. Якщо це трапилося, лікування слід припинити.

Для лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капсула Урсоліву 250 мг 1 раз на добу з деякою кількістю рідини увечері перед сном.

Зазвичай для лікування гастриту з рефлюксом жовчі капсули приймають протягом 10–14 днів. Тривалість застосування залежить від стану хворого. Лікар повинен приймати рішення про тривалість лікування у кожному випадку індивідуально.

Для симптоматичного лікування ПБЦ. Добова доза залежить від маси тіла та варіює від 3 до 7 капсул (14±2 мг урсодезоксихолієвої кислоти/кг маси тіла).

У перші 3 міс лікування препарат необхідно приймати, розподіливши добову дозу на 3 прийоми. При покращенні показників функції печінки добову дозу можна приймати 1 раз на добу, увечері (табл. 2).

Таблиця 2

Капсули слід ковтати цілими, запиваючи рідиною. Необхідно дотримуватися регулярності прийому.

Застосування препарату при ПБЦ може бути необмеженим у часі.

У пацієнтів із ПБЦ рідко на початку лікування можливе погіршення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У такому разі терапію слід продовжувати, приймаючи 1 капсулу препарату на добу, після чого поступово підвищувати дозу (підвищуючи щотижня добову дозу на 1 капсулу) до досягнення призначеного режиму дозування.

Застосування у дітей. Для дітей з муковісцидозом віком 6–18 років доза становить 20 мг/кг/добу і розподіляється на 2–3 прийоми, з подальшим її підвищенням до 30 мг/кг/добу у разі потреби (табл. 3).

Таблиця 3

Діти. Для розчинення холестеринових жовчних каменів, лікування біліарного рефлюкс-гастриту та симптоматичного лікування ПБЦ. Немає принципових вікових обмежень для застосування Урсоліву у дітей, але капсули не призначають дітям з масою тіла <47 кг та/або якщо дитина має труднощі з ковтанням.

Для лікування гепатобіліарних розладів при муковісцидозі. Застосовувати у дітей віком 6–18 років.

Протипоказання

– підвищена чутливість до будь-якої речовини, що входить до складу лікарського засобу.

– Гостре запалення жовчного міхура або жовчних проток.

– Непрохідність жовчних проток (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура).

– Часті епізоди печінкових колік.

– Рентгеноконтрастні кальцифіковані камені жовчного міхура.

– Порушення скоротності жовчного міхура.

– Невдалий результат портоентеростомії або відсутність адекватного жовчного відтоку у дітей з атрезією жовчних шляхів.

Побічна дія

оцінка частоти побічних реакцій базується на таких даних: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і <1/10), нечасто (>1/1000 і <1/100), рідко (>1/10 000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі випадки).

З боку ШКТ. У клінічних дослідженнях були частими повідомлення про пастоподібні випорожнення або діарею протягом лікування урсодезоксихолієвою кислотою.

Дуже рідко при лікуванні первинного жовчного цирозу відзначався сильний абдомінальний біль з локалізацією у правому підребер’ї.

З боку печінки та жовчного міхура. Дуже рідко при лікуванні урсодезоксихолієвою кислотою можлива кальцифікація жовчних каменів.

Упродовж терапії розвинених стадій ПБЦ дуже рідко відмічається декомпенсація цирозу печінки, яка частково регресувала після припинення лікування.

Реакції підвищеної чутливості. Дуже рідко можливі алергічні реакції, включаючи висип, кропив’янку.

Особливості застосування

прийом препарату Урсолів 250 мг у капсулах повинен здійснюватися під наглядом лікаря.

Протягом перших 3 міс лікування функціональні показники роботи печінки (АсАТ, АлАТ і гамма-глутамілтранспептидази) слід контролювати кожні 4 тиж, а в подальшому — 1 раз на 3 міс. Це дає змогу визначити наявність або відсутність відповіді на лікування у пацієнтів з ПБЦ, а також своєчасно виявити потенційні порушення функції печінки, особливо у пацієнтів з ПБЦ на пізніх стадіях.

Застосування для розчинення холестеринових жовчних каменів. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні, а також для своєчасного виявлення будь-яких ознак кальцифікації каменів залежно від розміру каменів, слід проводити візуалізацію жовчного міхура (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні пацієнта стоячи і лежачи на спині (під ультразвуковим контролем) через 6–10 міс після початку лікування.

Урсолів 250 мг у капсулах не слід застосовувати, якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або в разі кальцифікації каменів, порушенні скоротливості жовчного міхура або частих печінкових коліках.

Жінки, які приймають Урсолів 250 мг у капсулах для розчинення жовчних каменів, повинні використовувати ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть підвищувати утворення каменів у жовчному міхурі.

Лікування пацієнтів із ПБЦ на пізній стадії. Дуже рідко повідомлялося про декомпенсацію цирозу печінки, яка частково може регресувати після припинення терапії.

У пацієнтів із ПБЦ дуже рідко можливе збільшення вираженості симптомів на початку лікування, наприклад, може посилюватися свербіж. У таких випадках дозу препарату необхідно знизити до однієї капсули на добу, потім дозу слід поступово підвищувати, як описано у розділі ЗАСТОСУВАННЯ.

При появі діареї слід знизити дозу; якщо діарея не припиняється, слід припинити лікування.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дослідження на тваринах не показали впливу урсодезоксихолієвої кислоти на фертильність. Дані про вплив на фертильність у людини відсутні.

Дані щодо застосування урсодезоксихолієвої кислоти у вагітних недостатні. Результати досліджень на тваринах свідчать про наявність репродуктивної токсичності на ранніх стадіях вагітності. Препарат не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків нагальної потреби. Жінки репродуктивного віку можуть приймати препарат лише за умови, якщо вони використовують надійні засоби контрацепції.

Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів. Пацієнткам, які отримують Урсолів 250 мг у капсулах для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні засоби контрацепції, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати каменеутворення у жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливість вагітності.

За даними декількох зафіксованих випадків застосування препарату у жінок, які годують грудьми, вміст урсодезоксихолієвої кислоти в молоці був дуже низьким, тому не слід очікувати розвитку будь-яких небажаних явищ у дітей, які отримують таке молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Впливу на швидкість керувати транспортними засобами або іншими механізмами не виявлено.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

препарат не можна застосовувати одночасно з колестираміном, колестиполом або антацидними препаратами, що містять гідроксид алюмінію та/або смектит, оскільки ці препарати зв’язують урсодезоксихолієву кислоту в кишечнику і таким чином перешкоджають її поглинанню та ефективності. Якщо застосування препаратів, що містять одну з речовин, необхідне, їх слід приймати щонайменше за 2 год до або через 2 год після прийому капсул Урсоліву.

Препарат може посилити поглинання циклоспорину з кишечнику. У пацієнтів, які лікуються циклоспорином, лікар повинен перевіряти концентрацію цієї речовини в крові і у разі необхідності коригувати дозу циклоспорину.

В окремих випадках препарат може знижувати поглинання ципрофлоксацину.

У клінічному дослідженні у здорових добровольців поєднане застосування урсодезоксихолієвої кислоти (500 мг/добу) і розувастатину (20 мг/добу) призводило до деякого підвищення концентрації розувастатину у плазмі крові. Клінічна значущість цієї взаємодії, а також значимість щодо інших статинів невідома.

Доведено, що урсодезоксихолієва кислота зменшує C_max у плазмі крові і AUC антагоніста кальцію нітрендипіну у здорових добровольців.

Рекомендується ретельне спостереження за результатом одночасного застосування ніфедипіну й урсодезоксихолієвої кислоти. Може бути потрібне підвищення дози ніфедипіну.

Крім того, повідомлялося про зменшення вираженості терапевтичної дії дапсону.

Ці відомості, а також дані, отримані in vitro, дають змогу припустити, що урсодезоксихолієва кислота потенційно може викликати індукцію ферментів цитохрому Р450 3A. Але в добре спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, що є доведеним субстратом цитохрому Р450 3A, подібного ефекту не виявлені.

Естрогенні гормони, а також препарати для зменшення концентрації ХС в крові можуть підсилювати секрецію холестерину печінкою і, таким чином, сприяти каменеутворенню в жовчному міхурі, що є протилежним ефектом для урсодезоксихолієвої кислоти, використовуваної для їх розчинення.

Передозування

у разі передозування можлива діарея. Інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки поглинання урсодезоксихолієвої кислоти зменшується при підвищенні дози, тому більша її кількість екскретується з калом.

У разі появи діареї дозу слід знизити, а якщо діарея постійна, терапію необхідно припинити.

У специфічних заходах потреби немає. Наслідки діареї необхідно лікувати симптоматично, з відновленням балансу рідини й електролітів.

Додаткова інформація щодо особливих груп пацієнтів. Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолієвої кислоти (28–30 мг/кг/добу) у пацієнтів із первинним склерозуючим холангітом (застосування за незареєстрованим показанням) була пов’язана з більш високою частотою серйозних небажаних явищ.

Умови зберігання

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.