Ньюропентин®, капсули тверді 300 мг, №100 (10х10)
Kusum Healthcare, Індія

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Габапентин — 1-(амінометил)-циклогексаноцтова кислота — є циклічним аналогом ГАМК, який може проникати через ГЕБ. Протисудомна активність габапентину показана на багатьох експериментальних моделях судомних станів. Механізм протиепілептичної дії габапентину на сьогодні невідомий. Незважаючи на те що габапентин структурно подібний до ГАМК, він не є ГАМК-міметиком, оскільки не зв’язується ні з ГАМКA, ні з ГАМКB-рецепторами, не інгібує зворотне захоплення ГАМК чи деградацію ГАМК за участю ГАМК-трансамінази. Він не взаємодіє з потенціалзалежними натрієвими каналами, з бензодіазепіновими рецепторами, з центрами зв’язування збуджуючих нейротрансмітерів, не впливає на катехоламінові, ацетилхолінові чи опіатні рецептори. Таким чином, габапентин має абсолютно новий механізм дії, зв’язуючись із високоспецифічними центрами в ЦНС, які мають білкову природу, локалізовані переважно у неокортексі і не мають спорідненості з іншими протиепілептичними засобами.

Габапентин також ефективно купірує невропатичний біль.

Фармакокінетика. Абсорбція швидка. Біодоступність становить приблизно 60%. Біодоступність не пропорційна до дози: при підвищенні дози біодоступність знижується і становить при дозі 300 мг — 60%, а при дозі 1600 мг — 30%. Їжа не впливає на фармакокінетику габапентину. Час досягнення C_max становить 2–3 год. Концентрація препарату в плазмі крові пропорційна до дози. Фармакокінетика не змінюється при повторному прийомі. Проходить через ГЕБ: у хворих на епілепсію концентрація габапентину у СМР становить приблизно 20% відповідної рівноважної концентрації препарату в плазмі крові. Потрапляє у грудне молоко. Габапентин не зв’язується з білками плазми крові, об’єм розподілу становить 57,7 л. Габапентин практично не метаболізується. Не індукує окисних ферментів печінки. Виділяється нирками у незміненому вигляді. Т_? не залежить від дози і в середньому становить 5–7 год у пацієнтів з нормальною видільною функцією нирок. У пацієнтів літнього віку і в осіб із порушенням функції нирок швидкість виведення знижується прямо пропорційно до рівня кліренсу креатиніну. Виводиться з крові при гемодіалізі. Рекомендується коригування дози пацієнтам з порушенням функції нирок і особам, які перебувають на гемодіалізі.

Фармакокінетика габапентину у дітей оцінювалася у 50 здорових суб’єктів віком від 1 міс до 12 років. Загалом при розрахунку дози на кілограм маси тіла (мг/кг) концентрації габапентину в плазмі крові у дітей віком від 5 років не відрізнялися від таких у дорослих.

Показання

епілепсія. Габапентин застосовують як додатковий препарат при парціальних судомах із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей віком від 6 років.

Габапентин застосовують як монотерапію при парціальних судомах із вторинною генералізацією чи без такої у дорослих та дітей віком від 12 років.

Нейропатичний біль. Габапентин показаний для лікування в разі периферичного нейропатичного болю, наприклад при болючій діабетичній нейропатії і постгерпетичній невралгії, у дорослих.

Застосування

лікарський засіб призначений для прийому всередину.

Габапентин можна приймати разом з їжею чи окремо. Капсулу необхідно проковтнути цілою та запивати достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води).

При всіх показаннях для початку терапії слід використовувати схему підбору доз (табл. 1). Ця схема рекомендується для дорослих і дітей віком від 12 років. Схема підбору дози для дітей віком від 6 до 12 років описана нижче в окремому підрозділі.

Таблиця 1

Схема підбору доз для дорослих і дітей віком від 12 років

Відміна габапентину. Рекомендовано відміняти габапентин поступово протягом мінімум 1 тиж, незалежно від показання.

Епілепсія. При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та ефективності.

Дорослі та діти віком від 12 років. Ефективні дози при епілепсії 900–3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату (див. табл. 1), або з дози 300 мг 3 рази на добу в 1-й день. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна підвищувати на 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної дози 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу — 1 тиж, 2400 мг/добу — 2 тиж, 3600 мг/добу — 3 тиж.

У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг/добу добре переносилася пацієнтами. Добову дозу слід розділити на 3 прийоми. Максимальний інтервал між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 год, щоб уникнути перерв у протисудомній терапії та запобігти виникненню судомних нападів.

Діти віком від 6 до 12 років. Стартова доза лікарського засобу повинна становити 10–15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом приблизно 3 днів. Ефективна доза габапентину для дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Доза 50 мг/кг/добу добре переносилася пацієнтами у рамках довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розподілити на рівні частини (прийом 3 рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не має перевищувати 12 год.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що при цьому не змінюється концентрація габапентину або концентрації інших протиепілептичних препаратів у плазмі крові.

Периферичний нейропатичний біль.

Дорослі. Лікування розпочинається з титрування дози препарату (див. табл. 1), інакше стартова доза 900 мг/добу повинна бути розподілена на 3 прийоми. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна підвищувати по 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної — 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу — 1 тиж, 2400 мг/добу — 2 тиж, 3600 мг/добу — 3 тиж.

Ефективність та безпеку габапентину при лікуванні пацієнтів із периферичним нейропатичним болем (наприклад болючою діабетичною нейропатією або постгерпетичною невралгією) не вивчали у рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю більше 5 міс. Якщо пацієнту потрібно триваліше (більше 5 міс) лікування габапентином з приводу нейропатичного болю, перед продовженням терапії лікар повинен оцінити клінічний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Рекомендації, що стосуються призначення габапентину за всіма показаннями. Пацієнтам із тяжким загальним станом або певними обтяжливими факторами, такими як недостатня маса тіла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або знижувати крокову дозу, або подовжувати інтервали між підвищенням дози.

Застосування пацієнтами літнього віку (від 65 років). Пацієнтам літнього віку іноді потрібен індивідуальний підбір дози у зв’язку з можливим зниженням функції нирок (табл. 2). У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається розвиток сонливості, периферичних набряків і слабкості.

Застосування пацієнтами з нирковою недостатністю. Пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю та особам, які перебувають на гемодіалізі, потрібен індивідуальний підбір дози препарату (див. табл. 2).

Таблиця 2

Дози при порушенні функції нирок

*Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <79 мл/хв). **Призначати у дозі 300 мг через день.

***Для пацієнтів із кліренсом креатиніну <15 мл/хв добову дозу необхідно знизити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв повинні отримувати половину від добової дози пацієнтів з кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Дози для пацієнтів, які отримують гемодіаліз. Для пацієнтів з анурією, які перебувають на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендована насичувальна доза препарату повинна становити 300–400 мг, потім необхідно призначати 200–300 мг габапентину після кожних 4 год гемодіалізу. У дні, вільні від гемодіалізу, габапентин приймати не можна.

Підтримувальну дозу габапентину для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, визначати за табл. 2. На додаток до підтримувальної дози пацієнтам на гемодіалізі рекомендовано прийом 200–300 мг препарату після кожних 4 год гемодіалізу.

Діти. Габапентин показаний для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія для дітей віком від 6 років, як монотерапія — для дітей віком від 12 років.

Протипоказання

підвищена чутливість до активної речовини чи до будь-якої з допоміжних речовин.

Побічна дія

інфекції та інвазії: вірусні інфекції, інфекції, пневмонія, інфекції дихальних шляхів¹, бронхіт¹, інфекції сечовидільної системи, отит середнього вуха¹.

З боку крові та лімфи: лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи кропив’янку), синдром гіперчутливості зі шкірними та системними проявами, що може включати такі симптоми, як лихоманка, висип, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія тощо (DRESS-синдром); анафілаксія (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Метаболічні порушення: анорексія, посилення апетиту, збільшення маси тіла, коливання рівня глюкози (гіпоглікемія, гіперглікемія), що найчастіше виникають у хворих на цукровий діабет, гіпонатріємія.

З боку психіки: ворожість, агресивна поведінка¹, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, тривожність, підвищена збудливість, розлади мислення, галюцинації.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, атаксія, судоми¹, гіперкінезія¹, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, парестезія, гіпестезія, порушення координації, ністагм, посилення, послаблення чи відсутність рефлексів, гіпокінезія, розлади мислення, рухові порушення (хореоатетоз, дискінезія, дистонія), втрата свідомості.

З боку органа зору: диплопія, амбліопія.

З боку органа слуху: вертиго, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: АГ, симптоми вазодилатації, відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, диспное, бронхіт, кашель, пригнічення дихання.

3 боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, гінгівіт, запор або діарея, сухість у роті, анорексія, підвищення апетиту, диспепсія, зміна стану зубів, метеоризм, панкреатит², дисфагія.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: набряк обличчя, пурпура (найчастіше описується як синці після травми), шкірний висип, свербіж, акне, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, ангіоневротичний набряк, алопеція, DRESS-синдром (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

З боку опорно-рухового апарату: міалгія, артралгія, біль у спині, посмикування м’язів, міоклонус, рамбдоміоліз, міопатія³.

З боку сечовидільної системи: нетримання сечі, ГНН.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія, сексуальна дисфункція (включаючи зміну лібідо, порушення еякуляції, аноргазмію).

Загальні порушення: підвищена втомлюваність, гарячка, периферичні набряки, порушення ходи, астенія, нездужання, грипоподібні симптоми, генералізовані набряки, реакція відміни (неспокій, безсоння, біль, нудота, пітливість), біль у грудях. Описані випадки раптового летального кінця, однак чіткий зв’язок із прийомом габапентину не встановлений.

Лабораторні дані: зменшення кількості лейкоцитів, збільшення маси тіла, підвищення показників функції печінки (АсАТ, АлАТ) і білірубіну, підвищення рівня креатинкінази³.

Травми: випадкові пошкодження, переломи, подряпини, падіння.

¹Випадки інфекції дихальних шляхів, середні отити, судоми і бронхіти були описані тільки у клінічних дослідженнях за участю дітей. Крім того, у дослідженнях у дітей досить часто спостерігали агресивну поведінку і гіперкінези.

²Були описані випадки гострого панкреатиту на тлі лікування габапентином. Зв’язок із габапентином не визначений (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

³У пацієнтів із термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, зареєстровані випадки міопатії з підвищенням рівня креатинкінази.

Особливості застосування

гіперчутливість, індукована медикаментами, зі шкірними і системними проявами та еозинофілією (DRESS-синдром). Повідомлялося про розвиток DRESS-синдрому у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними засобами, включаючи габапентин. При появі будь-яких ранніх клінічних проявів гіперчутливості (лихоманка, лімфаденопатія), навіть без очевидних шкірних проявів (висипання), слід негайно провести обстеження пацієнта. Габапентин слід відмінити, якщо не встановлено інших етіологічних чинників розвитку DRESS-cиндрому.

Анафілаксія. Габапентин може бути причиною виникнення анафілаксії. Описані випадки анафілаксії проявлялися утрудненням дихання, набряками (губ, горла та язика), гіпотонією та потребували невідкладної допомоги. Пацієнтів слід попередити про те, що у разі появи будь-яких ознак анафілаксії необхідно припинити застосування габапентину і негайно звернутися за медичною допомогою.

Суїцидальні думки та поведінка. Суїцидальне мислення та поведінка спостерігались у пацієнтів, яких лікували протиепілептичними засобами при деяких показаннях. Метааналіз результатів рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів також показав незначне підвищення ризику виникнення суїцидального мислення і поведінки, механізм виникнення якого невідомий. Наявні дані не виключають підвищеного ризику в разі застосування габапентину. Тому необхідно стежити за проявами суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які приймають габапентин, і в разі потреби призначати відповідне лікування. Слід порадити пацієнтам (та тим, хто за ними доглядає) звертатися за медичною допомогою при виникненні ознак суїцидального мислення та поведінки.

Гострий панкреатит. При появі симптомів панкреатиту на тлі застосування габапентину прийом препарату необхідно припинити.

Судоми. Попри відсутність доказів поновлення судомних нападів після припинення прийому габапентину, раптове припинення застосування протисудомних препаратів у хворих на епілепсію може спричинити розвиток епілептичного статусу (див. ЗАСТОСУВАННЯ).

Знижувати дозу, відміняти лікарський засіб або заміняти його іншим (альтернативним) слід поступово, протягом не менше 1 тиж.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе підвищення частоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапентину.

Спроби припинити поєднане застосування протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.

Не вважається, що габапентин ефективний для лікування в разі первинно-генералізованих нападів, таких як абсанси, він може посилювати інтенсивність цих нападів у деяких пацієнтів. З цієї причини габапентин слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, що включають абсанси.

Лікування габапентином пов’язане з виникненням запаморочення та сонливості, які потенційно можуть збільшити кількість випадкових травм (падіння). Також повідомлялося про втрату свідомості, сплутаність свідомості та розвиток психічних порушень. Тому пацієнтам слід рекомендувати проявляти обережність, доки не буде відома їхня індивідуальна реакція на габапентин.

Одночасне застосування з опіатами. Пацієнти, які одночасно застосовують опіати та габапентин, потребують уважного спостереження для своєчасного виявлення симптомів пригнічення ЦНС, таких як сонливість та пригнічення дихання. При одночасному застосуванні морфіну та габапентину можливе підвищення концентрації габапентину. Дозу габапентину або опіатів необхідно знизити (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Пригнічення функції дихання. Лікування габапентином пов’язане з тяжким пригніченням функції дихання. У пацієнтів із порушеннями дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушеннями функції нирок, при поєднаному застосуванні препаратів, що пригнічують ЦНС, та у людей похилого віку спостерігається підвищений ризик виникнення цієї тяжкої побічної реакції. Цим пацієнтам може знадобитися коригування дози.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років). Систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтами віком від 65 років не проводили. В одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти із нейропатичним болем, у осіб віком понад 65 років частіше, ніж у молодших пацієнтів, розвивалися сонливість, периферичні набряки та слабкість. За винятком цих даних, клінічні дослідження у зазначеній віковій групі не виявили доказів відмінностей профілю небажаних явищ від такого у популяції молодих пацієнтів.

Діти. У зв’язку з відсутністю даних щодо впливу довгострокової (понад 36 тиж) терапії габапентином на здатність до навчання, інтелектуальні здібності та розвиток дітей слід зважувати переваги тривалої терапії та її потенційні ризики.

Зловживання та залежність. У постмаркетингових дослідженнях зареєстрували випадки зловживання та залежності. У зв?язку з цим необхідно ретельно оцінювати дані пацієнтів щодо зловживання наркотиками та контролювати появу можливих ознак зловживання габапентином (наприклад пацієнт прагне роздобути препарат, вимагає підвищення дози, виникає розвиток толерантності).

Лабораторні тести. При напівкількісному визначенні загального білка в сечі за допомогою експрес-тестів можуть бути отримані помилкові позитивні результати. Тому рекомендовано перевіряти ці результати експрес-тестів за допомогою методів, які ґрунтуються на іншому аналітичному принципі, таких як біуретова проба, турбідиметричний метод чи метод зв’язування барвника, або потрібно використовувати ці методи спочатку.

Застосування у період вагітності та годування грудьми.

Загальні ризики епілепсії та протиепілептичної терапії. Ризик вродженої патології потомства матерів, які отримували протиепілептичні препарати, підвищувався у 2–3 рази. Найчастіше повідомляли про розвиток «заячої губи», аномалій серцево-судинної системи і дефектів нервової трубки. Комбінована протиепілептична терапія порівняно з монотерапією може асоціюватися з великим ризиком вад розвитку, тому рекомендовано застосовувати монотерапію. Усім вагітним і жінкам репродуктивного віку, яким необхідне проведення протиепілептичної терапії, перед її початком слід проконсультуватися з фахівцем. При плануванні вагітності необхідно ще раз переглянути необхідність протиепілептичної терапії. Різке припинення прийому протиепілептичних препаратів неприпустиме, оскільки це може призвести до виникнення судом і суттєво погіршити стан матері й дитини. Затримка розвитку у потомства матерів з епілепсією спостерігається рідко. Неможливо диференціювати, чи є затримка розвитку наслідком генетичних порушень, соціальних факторів, епілепсії у матері або прийому нею протиепілептичних препаратів.

Ризик, пов’язаний із терапією габапентином. Адекватні дані щодо застосування габапентину вагітними відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Габапентин не слід застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли потенційна користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода.

Немає єдиного висновку про те, чи здатний габапентин, який застосовують у період вагітності з приводу епілепсії, підвищувати ризик розвитку вродженої патології у потомства як у зв’язку з наявністю у жінок епілепсії самої по собі, так і у зв’язку з комбінованим застосуванням інших протиепілептичних препаратів.

Габапентин проникає у грудне молоко. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчений, призначення габапентину жінкам, які годують грудьми, слід проводити з обережністю. Застосування габапентину жінками, які годують грудьми, виправдано лише у тому разі, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Габапентин впливає на ЦНС і може призвести до сонливості, запаморочення чи інших подібних симптомів. Ці побічні ефекти, навіть легкого або помірного ступеня, потенційно небезпечні для пацієнтів під час управління транспортними засобами або експлуатації інших машин, особливо на початку терапії та після підвищення дози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

опіати. Є дані про пригнічення функції дихання і/або седативний ефект, що були пов’язані з одночасним застосуванням габапентину та опіатів, особливо в осіб похилого віку.

Морфін. Під час клінічних досліджень одночасне застосування габапентину та морфіну призводило до зростання AUC габапентину на 44%. З цієї причини необхідно ретельно спостерігати за станом здоров’я пацієнтів, які приймають ці препарати, для своєчасного виявлення ознак пригнічення ЦНС, зокрема сонливості, седативного ефекту та пригнічення дихання. При їх виявленні дозу габапентину або морфіну потрібно належним чином знизити.

Протиепілептичні препарати (фенобарбітал, фенітоїн, вальпроєва кислота, карбамазепін). Взаємодії між цими препаратами та габапентином не спостерігалося.

Фармакокінетика стабільної концентрації габапентину в плазмі крові схожа у здорових добровольців і у пацієнтів з епілепсією, які одержують ці протиепілептичні засоби.

Пероральні контрацептиви, що містять норетиндрон та/чи етинілестрадіол. Одночасний прийом із габапентином не впливає на фармакокінетику препаратів.

Антацидні лікарські засоби, що містять алюміній та магній. Одночасний прийом цих препаратів із габапентином призводить до зниження біодоступності габапентину на 24%. Габапентин слід приймати не раніше ніж через 2 год після прийому антациду.

Пробенецид не впливає на екскрецію габапентину нирками.

Циметидин. Одночасний прийом цього препарату з габапентином призводить до незначного зниження ниркової екскреції габапентину, що не є клінічно значимим.

Передозування

навіть у разі прийому препарату в дозі до 49 г/добу не відзначався розвиток гострих небезпечних для життя токсичних реакцій.

Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразну мову, сонливість, втрату свідомості, млявість і легку діарею. Усі пацієнти повністю одужали на підтримувальному лікуванні. Зниження абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію інших ліків і зменшити токсичні ефекти від передозування. Передозування габапентину, особливо у комбінації з іншими депресантами ЦНС, може призвести до коми.

Лікування симптоматичне. Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути показаний.

У дослідженнях на мишах і щурах не вдалося визначити летальну дозу габапентину, незважаючи на застосування доз, які сягали 8000 мг/кг. Симптоми гострої токсичності у тварин включали атаксію, утруднене дихання, птоз, зниження активності або, навпаки, підвищення збудливості.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.