Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!
Розділи сайту
Нова пошта
Самовивіз 
Онлайн оплата карткою - LiqPay
Оплата при отриманні
діюча речовина: 1 таблетка містить заліза (ІІІ) 100 мг у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з полімальтозою;
допоміжні речовини: поліетиленгліколь (макрогол 6000), аспартам (E 951), есенція шоколадна, тальк, декстрати.
Таблетки жувальні.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки коричнево-білого кольору з вкрапленнями, круглі, плоскі, зі скошеними краями.
Антианемічні засоби. Препарати заліза (ІІІ) для перорального застосування. Код АТХ В03А В05.
Фармакодинаміка.
Препарат містить залізо у вигляді полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду. Цей макромолекулярний комплекс стабільний і не виділяє залізо у вигляді вільних іонів у шлунково-кишковий тракт. Структура препарату схожа з природною сполукою заліза — феритином. Завдяки такій подібності залізо (ІІІ) потрапляє з кишечнику в кров шляхом активної абсорбції. Залізо, що всмокталося, зв’язується з феритином і зберігається в організмі, переважно у печінці. Пізніше у кістковому мозку воно включається до складу гемоглобіну. Препарат заліза має вигляд полімальтозного комплексу гідроксиду Fe3+. Зовні багатоядерні центри гідроксиду Fe3+ оточуються багатьма нековалентно зв’язаними молекулами полімальтози, утворюючи комплекс з молекулярною масою 50 кДа, який є настільки великим, що його дифузія через мембрани слизової оболонки кишечнику приблизно в 40 разів нижча, ніж у гексагідрату Fe2+. Залізо, що входить до складу полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду, не виявляє прооксидантних властивостей, притаманних простим солям заліза. Сприйнятливість до окислення ліпопротеїнів дуже низької щільності і ліпопротеїнів низької щільності у зв’язку з цим знижується.
Фармакокінетика.
Дослідження за допомогою методики подвійних ізотопів (55Fe і 59Fe) показало, що абсорбція заліза, вимірювана рівнем гемоглобіну еритроцитів, обернено пропорційна до дози препарату, що вводиться (чим вища доза, тим менша абсорбція). Існує кореляція між ступенем дефіциту заліза та кількістю заліза, що всмокталося (чим вищий дефіцит заліза, тим краща всмоктуваність). Найактивніший процес всмоктування відбувається у дванадцятипалій та тонкій кишках. Залізо, що не всмокталося, виділяється з калом. Екскреція заліза, що відбувається при злущуванні епітелію травного тракту і шкіри, а також з потом, жовчю і сечею, становить лише 1 мг на добу. У жінок також необхідно враховувати втрату заліза під час менструації.
Лікування дефіциту заліза без анемії (латентного дефіциту заліза) та залізодефіцитної анемії (клінічно вираженого дефіциту заліза).
Дефіцит заліза та його ступінь має підтверджуватися відповідними лабораторними дослідженнями.
Наявна підвищена чутливість або непереносимість діючої речовини або будь-якого компонента препарату; надмірний вміст заліза в організмі (наприклад, гемохроматоз, гемосидероз); розлад механізмів виведення заліза (свинцева анемія, сидероахрестична анемія, таласемія); анемії, не зумовлені дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластна анемія, спричинена недостатністю вітаміну В12); стеноз стравоходу та/або інші обструктивні захворювання травного тракту; дивертикул кишечнику, кишкова непрохідність, регулярні гемотрансфузії; одночасне застосування парентеральних форм заліза.
Дослідження на щурах із застосуванням тетрацикліну, алюмінію гідроксиду, ацетилсаліцилової кислоти, сульфасалазину, кальцію карбонату, кальцію ацетату, кальцію фосфату сумісно з вітаміном D3, бромазепамом, магнію аспартатом, D-пеніциламіном, метилдопою, парацетамолом та ауранофіном не виявили взаємодії із полімальтозним комплексом заліза (ІІІ) гідроксиду.
Під час дослідження in vitro не спостерігалося взаємодії препарату з такими харчовими компонентами, як фітинова кислота, оксалатна кислота, танін, натрію альгінат, холін та солі холіну, вітамін А, вітамін D3 та вітамін Е, соєва олія та соєве борошно. Результати дослідження вказують на те, що полімальтозний комплекс заліза (ІІІ) гідроксиду можна приймати під час або одразу після прийому їжі.
Взаємодію полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з тетрацикліном або алюмінію гідроксидом досліджували під час трьох клінічних досліджень (перехресні дослідження із залученням 22 пацієнтів для кожного дослідження). Значного зниження абсорбції тетрацикліну не спостерігалося. Концентрація тетрацикліну в плазмі не падала нижче рівня, потрібного для досягнення ефективності. Застосування алюмінію гідроксиду та тетрацикліну не знижувало абсорбцію заліза із полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду. Тому препарат можна застосовувати одночасно з тетрациклінами, іншими фенольними сполуками та алюмінію гідроксидом.
Сумісне застосування препаратів заліза для парентерального введення та препарату Феррум Лек не рекомендується, оскільки таке застосування стримує абсорбцію препаратів заліза для перорального застосування. Препарати заліза для парентерального введення можна застосовувати у випадку, коли лікування пероральними препаратами не є прийнятним.
Застосування препарату не впливає на результати тесту для виявлення прихованої крові (чутливого до гемоглобіну), тому немає необхідності припиняти лікування препаратом.
Лікування анемії слід завжди проводити під наглядом лікаря. Якщо не спостерігається поліпшення гематологічних показників (підвищення рівня гемоглобіну приблизно на 20–30 г/л через 3 тижні після початку застосування), слід переглянути схему лікування.
Слід проявляти обережність щодо пацієнтів, які отримують повторні гемотрансфузії, оскільки еритроцити вже мають запас заліза, а прийом препарату може призвести до перенасичення залізом.
Якщо анемія зумовлена інфекцією або пухлинним новоутворенням, залізо, що вводиться в організм, накопичується у ретикулоендотеліальній системі і не використовується. Тому препарати заліза для перорального застосування можна приймати після виліковування основного захворювання, враховуючи співвідношення користь/ризик.
При призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом необхідно враховувати, що 1 таблетка жувальна містить 0,04 хлібної одиниці.
1 таблетка містить 1,5 мг аспартаму (попередник фенілаланіну), що слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам з фенілкетонурією.
Препарати заліза з обережністю застосовувати хворим з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання кишечнику (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона).
При застосуванні полімальтозного комплексу заліза можливий темний колір калу, проте це не має клінічного значення.
Клінічні дані щодо застосування препарату пацієнтами з печінковою або нирковою недостатністю обмежені. Необхідно провести ретельну оцінку співвідношення користь/ризик для цих пацієнтів перед призначенням лікарського засобу.
Дані щодо застосування в І триместрі вагітності не вказують на небажаний вплив на вагітність або здоров'я плода чи новонародженого. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона або плода. Однак слід з обережністю застосовувати препарат у період вагітності.
Грудне молоко людини містить залізо, зв’язане з лактоферином. Невідомо, яка кількість заліза з полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду проникає у грудне молоко. Малоймовірно, що прийом препарату матиме небажаний вплив на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні.
Застосування препарату у період вагітності або годування груддю рекомендується тільки після консультації з лікарем та ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Відповідні дослідження не проводилися. Малоймовірно, що препарат впливає на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами.
Добова доза препарату і тривалість лікування залежать від ступеня дефіциту заліза.
Лікування дефіциту заліза без анемії. Рекомендована доза препарату для дітей віком від 12 років та дорослих становить 1 таблетку на добу (100 мг заліза).
Лікування залізодефіцитної анемії. Рекомендована доза препарату для дітей віком від 12 років та дорослих становить 1–3 таблетки на добу (100–300 мг заліза).
Добову дозу препарату можна прийняти за 1 раз або розподілити на кілька прийомів під час або одразу після прийому їжі. Препарат Феррум Лек, таблетки жувальні, можна розжовувати або ковтати цілими.
Тривалість лікування клінічно вираженого дефіциту заліза (залізодефіцитної анемії) становить у середньому 3–5 місяців до нормалізації рівня гемоглобіну. Після цього прийом препарату слід продовжити у відповідному дозуванні для лікування латентного дефіциту заліза протягом наступних кількох тижнів для відновлення запасів заліза.
Тривалість лікування латентного дефіциту заліза без анемії становить 1–2 місяці.
Препарат застосовувати дітям віком від 12 років. Дітям віком до 12 років рекомендується застосовувати Феррум Лек, сироп.
На тлі прийому препарату у випадку передозування не було зафіксовано ні ознак інтоксикації, ні надмірного надходження заліза до організму у зв’язку з особливостями контрольованого виділення і низької токсичності полімальтозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) (у мишей та щурів LD50 > 2000 мг заліза/кг маси тіла). Про випадки ненавмисного передозування з летальними наслідками не повідомлялося.
Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100, < 1/10), нечасто (? 1/1000, < 1/100), рідко (? 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними). Найчастішою побічною реакцією є зміна кольору калу (у 23% пацієнтів), зумовлена виведенням заліза. Це не має клінічного значення.
З боку імунної системи: дуже рідко — алергічні реакції.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку травного тракту: дуже часто — зміна кольору калу1; часто — діарея, нудота, диспепсія, печія; нечасто — біль у животі2, блювання3, запор, зміна кольору зубної емалі, гастрит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — реакції гіперчутливості шкіри, наприклад, екзантема, висип, кропив’янка, свербіж5,6; частота невідома — анафілактичні реакції.
З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини: м’язові спазми 4, міалгія.
1 за результатами мета-аналізу, повідомлення про зміну кольору калу надходили рідко, хоча ця побічна реакція поширена для препаратів заліза.
2 у тому числі біль у животі, диспепсія, дискомфорт у шлунку, здуття живота.
3 у тому числі блювання, зригування.
4 у тому числі м’язові спазми,тремор.
5 у тому числі висипання, макулопапулярний висип, везикулярний висип.
6 частота випадків які повідомлялися після реєстрації препарату на ринку приблизно становить <1/491 пацієнтів ( 95%).
5 років.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у стрипі або блістері; по 3 (10 ? 3) стрипи або блістери в картонній коробці.
За рецептом.
Лек Фармацевтична компанія д. д.
Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія.
діюча речовина: 5 мл сиропу (1 мірна ложка) містять заліза (ІІІ) 50 мг у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з полімальтозою;
допоміжні речовини: сахароза, сорбіту розчин (Е 420), етанол 96% (16,25 мг/5 мл), метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (E 216), есенція кремова, натрію гідроксид, вода очищена.
Сироп.
Основні фізико-хімічні властивості: коричневий прозорий розчин.
Антианемічні засоби. Препарати заліза (ІІІ) для перорального застосування. Код АТХ В03А В05.
Фармакодинаміка.
Препарат містить залізо у вигляді полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду. Цей макромолекулярний комплекс стабільний і не виділяє залізо у вигляді вільних іонів у шлунково-кишковий тракт. Структура препарату схожа з природною сполукою заліза — феритином. Завдяки такій подібності залізо (ІІІ) потрапляє з кишечнику в кров шляхом активної абсорбції. Залізо, що всмокталося, зв’язується з феритином і зберігається в організмі, переважно у печінці. Пізніше у кістковому мозку воно включається до складу гемоглобіну. Препарат заліза має вигляд полімальтозного комплексу гідроксиду Fe3+. Зовні багатоядерні центри гідроксиду Fe3+ оточуються багатьма нековалентно зв’язаними молекулами полімальтози, утворюючи комплекс з молекулярною масою 50 кДа, який є настільки великим, що його дифузія через мембрани слизової оболонки кишечнику приблизно в 40 разів нижча, ніж у гексагідрату Fe2+. Залізо, що входить до складу полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду, не виявляє прооксидантних властивостей, притаманних простим солям заліза. Сприйнятливість до окислення ліпопротеїнів дуже низької щільності і ліпопротеїнів низької щільності у зв’язку з цим знижується.
Фармакокінетика.
Дослідження за допомогою методики подвійних ізотопів (55Fe і 59Fe) показало, що абсорбція заліза, вимірювана рівнем гемоглобіну еритроцитів, обернено пропорційна до дози препарату, що вводиться (чим вища доза, тим менша абсорбція). Існує кореляція між ступенем дефіциту заліза та кількістю заліза, що всмокталося (чим вищий дефіцит заліза, тим краща всмоктуваність). Найактивніший процес всмоктування відбувається у дванадцятипалій та тонкій кишках. Залізо, що не всмокталося, виділяється з калом. Екскреція заліза, що відбувається при злущуванні епітелію травного тракту і шкіри, а також з потом, жовчю і сечею, становить лише 1 мг на добу. У жінок також необхідно враховувати втрату заліза під час менструації.
Лікування дефіциту заліза без анемії (латентного дефіциту заліза) та залізодефіцитної анемії (клінічно вираженого дефіциту заліза).
Дефіцит заліза та його ступінь має підтверджуватися відповідними лабораторними дослідженнями.
Наявна підвищена чутливість або непереносимість діючої речовини або будь-якого компонента препарату; надмірний вміст заліза в організмі (наприклад, гемохроматоз, гемосидероз); розлад механізмів виведення заліза (свинцева анемія, сидероахрестична анемія, таласемія); анемії, не зумовлені дефіцитом заліза (наприклад, гемолітична анемія, мегалобластна анемія, спричинена недостатністю вітаміну В12); стеноз стравоходу та/або інші обструктивні захворювання травного тракту; дивертикул кишечнику, кишкова непрохідність, регулярні гемотрансфузії; одночасне застосування парентеральних форм заліза.
Дослідження на щурах із застосуванням тетрацикліну, алюмінію гідроксиду, ацетилсаліцилової кислоти, сульфасалазину, кальцію карбонату, кальцію ацетату, кальцію фосфату сумісно з вітаміном D3, бромазепамом, магнію аспартатом, D-пеніциламіном, метилдопою, парацетамолом та ауранофіном не виявили взаємодії із полімальтозним комплексом заліза (ІІІ) гідроксиду.
Під час дослідження in vitro не спостерігалося взаємодії препарату з такими харчовими компонентами, як фітинова кислота, оксалатна кислота, танін, натрію альгінат, холін та солі холіну, вітамін А, вітамін D3 та вітамін Е, соєва олія та соєве борошно. Результати дослідження вказують на те, що полімальтозний комплекс заліза (ІІІ) гідроксиду можна приймати під час або одразу після прийому їжі.
Взаємодію полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з тетрацикліном або алюмінію гідроксидом досліджували під час трьох клінічних досліджень (перехресні дослідження із залученням 22 пацієнтів для кожного дослідження). Значного зниження абсорбції тетрацикліну не спостерігалося. Концентрація тетрацикліну в плазмі не падала нижче рівня, потрібного для досягнення ефективності. Застосування алюмінію гідроксиду та тетрацикліну не знижувало абсорбцію заліза із полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду. Тому препарат можна застосовувати одночасно з тетрациклінами, іншими фенольними сполуками та алюмінію гідроксидом.
Сумісне застосування препаратів заліза для парентерального введення та препарату Феррум Лек не рекомендується, оскільки таке застосування стримує абсорбцію препаратів заліза для перорального застосування. Препарати заліза для парентерального введення можна застосовувати у випадку, коли лікування пероральними препаратами не є прийнятним.
Застосування препарату не впливає на результати тесту для виявлення прихованої крові (чутливого до гемоглобіну), тому немає необхідності припиняти лікування препаратом.
Лікування анемії слід завжди проводити під наглядом лікаря. Якщо не спостерігається поліпшення гематологічних показників (підвищення рівня гемоглобіну приблизно на 20–30 г/л через 3 тижні після початку застосування), слід переглянути схему лікування.
Слід проявляти обережність щодо пацієнтів, які отримують повторні гемотрансфузії, оскільки еритроцити вже мають запас заліза, а прийом препарату може призвести до перенасичення залізом.
Якщо анемія зумовлена інфекцією або пухлинним новоутворенням, залізо, що вводиться в організм, накопичується у ретикулоендотеліальній системі і не використовується. Тому препарати заліза для перорального застосування можна приймати після виліковування основного захворювання, враховуючи співвідношення користь/ризик.
Феррум Лек, сироп, містить невелику кількість етанолу (< 20 мг/5 мл).
При призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом необхідно враховувати, що 1 мл сиропу містить 0,04 хлібної одиниці.
Препарат містить сахарозу та сорбіт, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом сахарази-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Феррум Лек, сироп містить консерванти метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, що може спричинити алергічні реакції, у т. ч. відстрочені.
Препарати заліза з обережністю застосовувати хворим з такими захворюваннями: лейкоз, хронічні захворювання печінки та нирок, запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання кишечнику (ентерит, виразковий коліт, хвороба Крона).
При застосуванні полімальтозного комплексу заліза можливий темний колір калу, проте це не має клінічного значення.
Клінічні дані щодо застосування препарату пацієнтами з печінковою або нирковою недостатністю обмежені. Необхідно провести ретельну оцінку співвідношення користь/ризик для цих пацієнтів перед призначенням лікарського засобу.
Дані щодо застосування в І триместрі вагітності не вказують на небажаний вплив на вагітність або здоров'я плода чи новонародженого. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, розвиток ембріона або плода. Однак слід з обережністю застосовувати препарат у період вагітності.
Грудне молоко людини містить залізо, зв’язане з лактоферином. Невідомо, яка кількість заліза з полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду проникає у грудне молоко. Малоймовірно, що прийом препарату матиме небажаний вплив на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні.
Застосування препарату у період вагітності або годування груддю рекомендується тільки після консультації з лікарем та ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Відповідні дослідження не проводилися. Малоймовірно, що препарат впливає на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами.
Добова доза препарату і тривалість лікування залежать від ступеня дефіциту заліза (див. таблицю добового дозування).
Добову дозу препарату можна прийняти за 1 раз або розподілити на кілька прийомів під час або одразу після прийому їжі. Необхідну кількість сиропу можна відміряти за допомогою мірної ложки з належною розміткою (5 мл та 2,5 мл).
Сироп можна змішувати з фруктовими та овочевими соками, безалкогольними напоями або зі штучними сумішами для годування у пляшечці для годування, при цьому зниження активності препарату не відбувається. Слабке забарвлення не впливає на смак суміші.
Тривалість лікування клінічно вираженого дефіциту заліза (залізодефіцитної анемії, ЗДА) становить у середньому 3–5 місяців до нормалізації рівня гемоглобіну. Після цього прийом препарату слід продовжити у відповідному дозуванні для лікування латентного дефіциту заліза (ЛДЗ) протягом наступних кількох тижнів для відновлення запасів заліза.
Тривалість лікування латентного дефіциту заліза без анемії становить 1–2 місяці.
Таблиця добового дозування
| Категорія пацієнтів | ЗДА | ЛДЗ без анемії |
| Немовлята віком до 1 року | 2,5–5 мл (25–50 мг) | 1,5–2,5 мл (15–25 мг) |
| Діти віком від 1 до 12 років | 5–10 мл (50–100 мг) | 2,5–5 мл (25–50 мг) |
| Підлітки віком від 12 років та дорослі | 10–30 мл (100–300 мг) | 5–10 мл (50–100 мг) |
Препарат можна застосовувати дітям від народження.
На тлі прийому препарату у випадку передозування не було зафіксовано ні ознак інтоксикації, ні надмірного надходження заліза до організму у зв’язку з особливостями контрольованого виділення і низької токсичності полімальтозного комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду (у мишей та щурів LD50 > 2000 мг заліза/кг маси тіла). Про випадки ненавмисного передозування з летальними наслідками не повідомлялося.
Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100, < 1/10), нечасто (? 1/1000, < 1/100), рідко (? 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути розрахована за наявними даними). Найчастішою побічною реакцією є зміна кольору калу (у 23% пацієнтів), зумовлена виведенням заліза. Це не має клінічного значення.
З боку імунної системи: дуже рідко — алергічні реакції.
З боку нервової системи: нечасто — головний біль.
З боку травного тракту: дуже часто — зміна кольору калу1; часто — діарея, нудота, диспепсія, печія; нечасто — біль у животі2, блювання3, запор, зміна кольору зубної емалі, гастрит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто — реакції гіперчутливості шкіри, наприклад, екзантема, висип, кропив’янка, свербіж5,6; частота невідома — анафілактичні реакції.
З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини: м’язові спазми 4, міалгія.
1 за результатами мета-аналізу, повідомлення про зміну кольору калу надходили рідко, хоча ця побічна реакція поширена для препаратів заліза.
2 у тому числі біль у животі, диспепсія, дискомфорт у шлунку, здуття живота.
3 у тому числі блювання, зригування.
4 у тому числі м’язові спазми, тремор.
5 у тому числі висипання, макулопапульозний висип, везикулярний висип
6 частота випадків які повідомляли після реєстрації препарату на ринку приблизно становить <1/491 пацієнтів ( 95%).
2 роки.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 100 мл сиропу у флаконі; по 1 флакону в комплекті з мірною ложкою в картонній коробці.
За рецептом.
Лек Фармацевтична компанія д. д. (випуск серії).
Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія.
діюча речовина: залізо (ІІІ) у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном;
1 ампула (2 мл розчину) містить заліза (ІІІ) 100 мг у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: непрозорий розчин коричневого кольору.
Антианемічні засоби. Препарати тривалентного заліза для парентерального застосування.
Код АТХ В03А C06.
Фармакодинаміка.
Розчин Феррум Лек для ін’єкцій містить залізо у формі комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном, що є аналогом фізіологічної форми заліза в організмі — феритину (білкового гідроксид-залізо-фосфатного комплексу). Концентрація феритину в сироватці крові досягає максимуму приблизно через 7–9 днів після внутрішньовенного введення дози препарату Феррум Лек та повільно повертається до початкового рівня приблизно через 3 тижні. Дані дослідження кісткового мозку щодо запасів заліза після довготривалої терапії комплексом заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном можуть бути неточними, оскільки залишковий комплекс заліза з декстраном може накопичуватися в ретикулоендотеліальних клітинах.
Фармакокінетика.
Після внутрішньом’язової ін’єкції комплекс заліза (III) гідроксиду з декстраном абсорбується головним чином через лімфатичну систему і дифундує у кров приблизно через 3 дні. Дані щодо біодоступності відсутні, але відомо, що досить велика частина комплексу не абсорбується з м’язової тканини протягом тривалого періоду. Період напіввиведення комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном — 3–4 дні.
Макромолекулярний декстрановий комплекс надходить у ретикулоендотеліальну систему, де він розпадається на залізовмісний компонент та декстран. Залізо потім зв’язується з феритином або гемосидерином та меншою мірою — з трансферином і застосовується для синтезу гемоглобіну. Декстран метаболізується або виводиться. Кількість заліза, що виводиться, незначна. Залізо не виводиться легко з організму, і його накопичення може бути токсичним. Через розмір комплексу заліза (ІІІ) гідроксиду з декстраном, він не виводиться нирками. Незначна кількість заліза виводиться із сечею і екскрементами.
Лікування залізодефіцитних станів при неефективності або неможливості лікування препаратами заліза для перорального застосування.
Як і інші препарати заліза для парентерального застосування, Феррум Лек не слід застосовувати одночасно з пероральними препаратами заліза, оскільки це може призвести до зниження абсорбції перорально введеного заліза. Тому лікування пероральними препаратами заліза слід розпочинати не раніше, ніж через 5 діб після останньої ін’єкції препарату заліза.
Ефективність парентеральних препаратів заліза підвищується при одночасному застосуванні їх з інгібіторами АПФ.
Феррум Лек може застосовуватися тільки у пацієнтів з чітко встановленими показаннями та після підтвердження стану хворого результатами лабораторних аналізів (наприклад результатами визначення феритину у сироватці крові або гемоглобіну (Hb), або гематокриту (Ht), насичення трансферину залізом або підрахунку кількості еритроцитів, або визначення їх параметрів: середнього об’єму еритроциту, середнього вмісту або середньої концентрації Hb в еритроциті). У випадку, коли є підозра на мальабсорбцію заліза в кишечнику, це повинно бути додатково підтверджено аналізом абсорбції заліза.
При парентеральному застосуванні можливі реакції гіперчутливості, включаючи серйозні алергічні чи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, які потенційно можуть бути летальними. Тому для виконання антиалергійної терапії має бути доступним серцево-легеневе-реанімаційне обладнання. У разі виникнення слабкої алергічної реакції слід застосовувати антигістамінні засоби, у разі тяжкої анафілактичної реакції слід вводити адреналін і проводити симптоматичну терапію. Повідомлялось про виникнення таких реакцій навіть у випадках, коли попереднє застосування препаратів заліза для парентерального введення проходило без ускладнень.
Повідомлялося про реакції гіперчутливості, які прогресували до синдрому Куніса (гострий алергічний коронарний артеріоспазм, який може спричинити інфаркт міокарда, див. розділ «Побічні реакції»).
Після введення препарату пацієнт має перебувати під наглядом лікаря щонайменше протягом 30 хвилин через ризик виникнення побічних ефектів.
Особливу групу ризику виникнення алергічних або анафілактичних реакцій становлять пацієнти з астмою, екземою, іншими атопічними алергіями або алергічними реакціями на інші парентеральні препарати заліза, хворобою Крона, прогресуючим хронічним поліартритом, а також пацієнти з низькою здатністю сироватки крові зв’язувати залізо та/або з дефіцитом фолієвої кислоти.
Необхідно бути дуже обережним при введенні препарату хворим з печінковою і нирковою недостатністю. Слід уникати застосування препаратів заліза пацієнтам з порушеною функцією печінки, викликаною перенасиченням залізом. Рекомендується проводити ретельний моніторинг вмісту заліза для уникнення перенасичення.
Під час терапії заліза у хворих з серцевою недостатністю або порушенням кровообігу можуть виникати серцево-судинні ускладнення.
Побічні ефекти, що виникають у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, можуть погіршити перебіг основного захворювання.
У пацієнтів із підвищеним рівнем феритину препарати заліза для парентерального введення можуть негативно вплинути на перебіг бактеріальної або вірусної інфекції.
Препарати заліза для парентерального введення слід застосовувати з обережністю у разі гострої або хронічної інфекції. У пацієнтів із хронічною інфекцією слід проводити оцінку співвідношення користь/ризик. Рекомендується припинити застосування препарату Феррум Лек пацієнтам із бактеріємією.
Якщо анемія зумовлена інфекцією або пухлинним новоутворенням, залізо, що вводиться в організм, накопичується у ретикулоендотеліальній системі та починає використовуватись організмом тільки після виліковування основного захворювання.
Пацієнтам, що вживають будь-які дієтичні добавки або інші продукти, що містять солі заліза, потрібна особлива обережність при застосуванні препарату Феррум Лек для уникнення можливих ризиків, що пов’язані з передозуванням залізом.
При неправильному зберіганні ампул може утворюватися осад, тому перед застосуванням їх необхідно уважно оглянути. Слід застосовувати тільки ампули, які містять гомогенний розчин без осаду. Розчин слід застосувати негайно після відкриття ампули.
Вагітність
У зв’язку з тим, що дані контрольованих клінічних досліджень при внутрішньом’язовому введенні Феррум Лек вагітним відсутні, його призначення можливе лише у разі крайньої необхідності після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик. У більшості випадках для лікування залізодефіцитної анемії у І триместрі вагітності застосовують препарати заліза для перорального застосування. У ІІ і ІІІ триместрах вагітності розчин Феррум Лек для ін’єкцій можна застосовувати тільки тоді, коли очікувана користь для матері та плоду перевищує потенційні ризики.
Годування груддю
Не відомо чи проникає комплекс заліза (III) гідроксиду з декстраном у грудне молоко. Не рекомендується застосовувати препарат жінкам, які годують груддю.
Дані відсутні. Вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами малоймовірний. Але у разі розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сплутаність свідомості, слабкість після прийому препарату, слід утриматися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами до зникнення симптомів.
Розчин Феррум Лек слід вводити тільки внутрішньом’язово! Його не можна вводити шляхом внутрішньовенної ін’єкції чи інфузії.
Під час та після застосування препарату Феррум Лек слід спостерігати за пацієнтами щодо виникнення симптомів реакцій гіперчутливості. Введення внутрішньом’язових ін’єкцій можливе лише при наявності кваліфікованого персоналу, який може оцінити стан пацієнта та негайно провести відповідне лікування анафілактичної реакції та реанімаційні заходи. Після кожного введення препарату пацієнт має перебувати під наглядом лікаря щонайменше протягом 30 хвилин через ризик виникнення побічних ефектів.
Доза препарату визначається індивідуально залежно від загального дефіциту заліза; розрахунок здійснюється за формулою:
| загальний дефіцит заліза, мг | = | маса тіла (кг) ? [цільове значення гемоглобіну (г/л) — реальний рівень гемоглобіну (г/л)] ? 0,24 + депоноване залізо (мг); |
| при масі тіла до 35 кг | — | цільове значення гемоглобіну = 130 г/л, депоноване залізо = 15 мг/кг маси тіла; |
| при масі тіла понад 35 кг | — | цільове значення гемоглобіну = 150 г/л, депоноване залізо = 500 мг; |
| коефіцієнт корекції 0,24 | = | 0,0034 ? 0,07 ? 1000, де: 0,34% — вміст заліза у гемоглобіні; 7% — загальний об’єм крові у відсотках від маси тіла; 1000 — коефіцієнт перерахування грамів у міліграми. |
Приклад розрахунку:
маса тіла = 70 кг,
дійсна концентрація гемоглобіну = 80 г/л,
залізо, включене до гемоглобіну = 70 ? 0,24 ? (150 — 80) = 1200 мг,
депоноване залізо = 500 мг,
загальний дефіцит заліза = 1700 мг,
Загальна кількість ампул на курс = загальний дефіцит заліза, мг / 100 мг.
Таблиця розрахунку загальної кількості ампул препарату для одного пацієнта залежно від маси тіла та рівня гемоглобіну
| Маса тіла (кг) | Загальна кількість ампул на курс лікування | |||
| гемоглобін 60 г/л | гемоглобін 75 г/л | гемоглобін 90 г/л | гемоглобін 105 г/л | |
| 5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 |
| 10 | 3,0 | 3,0 | 2,5 | 2,0 |
| 15 | 5,0 | 4,5 | 3,5 | 3,0 |
| 20 | 6,5 | 5,5 | 5,0 | 4,0 |
| 25 | 8,0 | 7,0 | 6,0 | 5,5 |
| 30 | 9,5 | 8,5 | 7,5 | 6,5 |
| 35 | 12,5 | 11,5 | 10,0 | 9,0 |
| 40 | 13,5 | 12,0 | 11,0 | 9,5 |
| 45 | 15,0 | 13,0 | 11,5 | 10,0 |
| 50 | 16,0 | 14,0 | 12,0 | 10,5 |
| 55 | 17,0 | 15,0 | 13,0 | 11,0 |
| 60 | 18,0 | 16,0 | 13,5 | 11,5 |
| 65 | 19,0 | 16,5 | 14,5 | 12,0 |
| 70 | 20,0 | 17,5 | 15,0 | 12,5 |
| 75 | 21,0 | 18,5 | 16,0 | 13,0 |
| 80 | 22,5 | 19,5 | 16,5 | 13,5 |
| 85 | 23,5 | 20,5 | 17,0 | 14,0 |
| 90 | 24,5 | 21,5 | 18,0 | 14,5 |
Якщо загальна кількість ампул на курс лікування перевищує максимальну добову дозу, необхідно розподілити введення препарату на кілька разів. Якщо після 1–2 тижнів терапії не спостерігається нормалізації гематологічних параметрів, необхідно переглянути встановлений діагноз та схему лікування.
Розрахунок загальної дози для поповнення втрат заліза внаслідок крововтрати.
1. Якщо відома кількість втраченої крові: при введенні 200 мг заліза внутрішньом’язово (2 ампули) відбувається збільшення гемоглобіну на 1 одиницю крові (400 мл крові із вмістом гемоглобіну 150 г/л).
Загальна кількість заліза (мг), яку повинен отримати пацієнт = кількість втрачених одиниць крові ? 200.
Загальна кількість ампул Феррум Лек, яку повинен отримати пацієнт = кількість втрачених одиниць крові ? 2.
2. Якщо відомий знижений рівень гемоглобіну: для розрахунку слід використовувати нижченаведену формулу, вважаючи, що немає необхідності у поповненні депонованого заліза.
Загальна кількість заліза (мг), = маса тіла (кг) ? [цільове значення гемоглобіну (г/л) – яку повинен отримати пацієнт реальний рівень гемоглобіну (г/л)] ? 0,24.
Пацієнту з масою тіла 60 кг і дефіцитом гемоглобіну 10 г/л необхідно ввести 150 мг заліза (1? ампули Феррум Лек).
Зазвичай розчин Феррум Лек вводять через день глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза — поперемінно у лівий і правий.
Щоб уникнути болю та забарвлення шкіри, важливо проводити внутрішньом’язову ін’єкцію належним чином, використовуючи голку довжиною 50–60 мм для дорослих (для тучних пацієнтів слід використовувати голку довжиною 80–100 мм) та 32 мм для дітей. Перед ін’єкцією слід продезінфікувати шкіру, підшкірну тканину відтягнути донизу на 2 см для зменшення розтікання введеного розчину. Після введення препарату необхідно впродовж 1 хв натиснути на місце ін’єкції.
Дітям вводити 0,06 мл препарату на 1 кг маси тіла на добу (3 мг заліза/кг на добу).
Дорослим і пацієнтам літнього віку — 1–2 ампули препарату (100–200 мг заліза) на добу.
Максимальні добові дози:
дітям — 0,14 мл препарату на 1 кг маси тіла (7 мг заліза/кг),
дорослим – 4 мл (200 мг або 2 ампули) препарату.
Через відсутність досвіду не рекомендується застосування препарату Феррум Лек, розчин для ін’єкцій, дітям віком до 4 місяців (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Передозування може призвести до гострого перенасичення організму залізом, що може проявитися гемосидерозом.
При передозуванні препарату ознак отруєння та перевантаження залізом не відзначалося, що зумовлено відсутністю вільного заліза у травному тракті, а також тим, що залізо у вигляді комплексу з декстраном не транспортується в організмі шляхом пасивної дифузії.
Лікування.
Терапія симптоматична. Специфічним антидотом заліза є хелатний агент дефероксамін (хелатний агент, що зв’язує залізо) — 1 г внутрішньовенно (максимум 15 мг/кг/годину).
Побічні реакції головним чином залежать від дози препарату. Гострі тяжкі анафілактоїдні реакції зазвичай настають протягом перших кількох хвилин після введення препарату і загалом характеризуються утрудненням дихання та/або серцево-судинним колапсом, були повідомлення про летальні випадки.
При ознаках анафілактоїдної реакції введення препарату слід негайно припинити.
Описані реакції відстроченого типу на препарат (від кількох годин до 4-х днів після введення препарату), які можуть бути тяжкими. Симптоми можуть тривати 2–4 дні і припиняються спонтанно або після застосування звичайних анальгетиків. Може мати місце посилення болю у суглобах при ревматоїдному артриті.
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часті (? 1/10); часті (? 1/100, < 1/10); нечасті (? 1/1000, < 1/100); поодинокі (? 1/10 000, < 1/1000); рідкісні (< 1/10 000), невідомо (не можна оцінити на основі доступних даних).
Побічні реакції, виникнення яких асоціювалось із застосуванням препарату Феррум Лек, розчин для ін’єкцій
З боку системи крові і лімфатичної системи.
Рідкісні: гемоліз.
З боку імунної системи.
Поодинокі: анафілактоїдні реакції, у тому числі задишка, кропив’янка, висипання, свербіж, нудота та тремор;
рідкісні: гострі тяжкі анафілактоїдні реакції (раптове утруднення дихання і/або серцево-судинна недостатність); повідомлялось про летальні наслідки.
Реакції уповільненого типу мають виражений характер та можуть мати тяжкий перебіг. Вони проявляються у вигляді артралгії, міалгії та інколи гарячки.
З боку нервової системи.
Нечасті: затуманення зору, втрата чутливості;
поодинокі: судоми, тривога.
З боку органів слуху і лабіринту.
Рідкісні: короткочасна глухота.
З боку серцевої системи.
Поодинокі: аритмія;
невідомо: синдром Куніса.
Загальні розлади і місцеві реакції.
Нечасті: відчуття жару.
При внутрішньом’язовому введення препарату можуть виникати такі місцеві реакції у місці ін’єкції, як плями на шкірі, кровотечі, запалення підшкірної тканини, некроз тканин або атрофія, біль.
Нижчеописані побічні реакції про які повідомлялося під час застосування парентеральних форм препаратів заліза протягом клінічних випробувань та постмаркетингових досліджень*:
З боку імунної системи.
Підвищена чутливість, анафілактоїдні реакції*, ангіоедема*.
З боку нервової системи.
Зміна смакових відчуттів, головний біль, запаморочення, парестезія, зменшення чутливості, непритомність, сонливість, дистрес*, сплутаність свідомості *, втрата свідомості*, тривога, тремор.
З боку серцевої системи.
Відчуття серцебиття, брадикардія*, тахікардія*,.
З боку судинної системи.
Артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, флебіт, циркуляторний колапс*, тромбофлебіт*.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Задишка, бронхоспазм*.
З боку травного тракту.
Нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, запор.
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Свербіж, висип, кропив’янка*, еритема*.
З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.
М’язові спазми та судоми, міалгія, біль у кінцівках, біль у спині.
З боку нирок і сечовидільної системи.
Хроматурія*.
Загальні розлади і місцеві реакції.
Реакції у місці введення**, озноб, астенія, слабкість, периферичний набряк, біль, біль у грудях, гіпергідроз, лихоманка, холодний піт*, втомлюваність*, блідість*.
** Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції у місці введення як: біль, кровотечу, запалення, забарвлення шкіри, утворення гематом, свербіж.
Лабораторні показники.
Підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня гамма-глютамілтрансферази, підвищення рівня феритину та лактатдегідрогенази в крові, зниження показників фосфору в крові, збільшення концентрації лужної фосфатази.
До найчастіших побічних реакцій під час клінічних випробувань належить зміна смакових відчуттів, яка виникала з частотою 4,5 події на 100 осіб. До найбільш важливих серйозних побічних реакцій, належать реакції гіперчутливості, які виникали з частотою 0,25 події на 100 осіб під час клінічних досліджень.
5 років.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Розчин Феррум Лек не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
По 2 мл розчину в ампулі; по 5 або 10 ампул у блістері, по 1 (5 ? 1) або 5 (10 ? 5) блістерів у картонній коробці.
За рецептом.
Лек Фармацевтична компанія д. д., Словенія/Lek Pharmaceuticals d. d., Slovenia.
Веровшкова 57, Любляна 1526, Словенія/Verovskova 57, 1526 Ljubljana, Slovenia.
Інструкція, розміщена на цій сторінці, носить інформаційний характер і призначена виключно з метою ознайомлення.
Не використовуйте це як посібник медичних рекомендацій.
Постановка діагнозу і вибір методики лікування здійснюється тільки вашим лікарем!
Farmaco не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання інформації, розміщеної на сайті farmaco.ua.
Щоб залишити відгук - авторизуйтесь!
