фармакодинаміка. Компоненти екстракту пасифлори гальмують проведення нервових імпульсів у спинному і головному мозку, знижують збудливість ЦНС, чим зумовлюють виражений седативний, легкий протитривожний і снодійний ефекти без симптому пригніченості під час пробудження. Заспокійлива дія у клімактеричний та преклімактеричний періоди. Застосовується при вегетативних симптомах на фоні захворювань нервової та серцево-судинної систем (при АГ, у відновлювальний період після церебральних судинних кризів, нейроциркуляторній дистонії, при астенічних станах після перенесених інфекцій та інших тяжких захворювань). Пасифлора нівелює такі вегетативні симптоми, як відчуття серцебиття, підвищена пітливість.

Доксиламіну гідроген сукцинат є блокатором Н₁-гістамінових рецепторів класу етаноламінів, що має седативний, снодійний та антиалергічний ефекти. Було продемонстровано, що він зменшує час, необхідний для засинання, а також покращує тривалість і якість сну.

Фармакокінетика. Не вивчалася.

Показання

періодичне та транзиторне безсоння.

Застосування

для внутрішнього застосування.

Рекомендована доза становить 1 таблетку, у разі необхідності дозу можна підвищити до 2 таблеток. Препарат приймати за 30 хв до сну.

Пацієнтам літнього віку та хворим з нирковою або печінковою недостатністю рекомендується знизити дозу.

Тривалість курсу лікування — до 10 днів. Якщо симптоми не минають, слід звернутися до лікаря.

Якщо безсоння зберігається довше 5 днів, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.

Діти. Ефективність і безпека застосування препарату у дітей віком до 15 років не встановлені, тому застосування у цієї категорії пацієнтів не рекомендується.

Протипоказання

– підвищена чутливість до компонентів препарату;

– період вагітності та годування грудьми;

– закритокутова глаукома в анамнезі пацієнта або в сімейному анамнезі;

– уретропростатичні розлади з ризиком затримки сечі.

Побічна дія

препарат, як правило, добре переноситься.

В окремих випадках можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

З боку травного тракту: нудота, блювання.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, шлуночкова тахікардія.

З боку нервової системи: запаморочення, сонливість.

З боку імунної системи: можливі алергічні реакції, включаючи шкірні висипання, свербіж та васкуліт.

Денна сонливість: при розвитку такого ефекту необхідно знизити дозу.

Атропіноподібний ефект препарату може проявлятися запором, сухістю у роті, порушенням акомодації та сильним серцебиттям.

Особливості застосування

з обережністю застосовувати у пацієнтів з тяжкими органічними захворюваннями травного тракту.

Як і всі снодійні або седативні засоби, доксиламіну гідроген сукцинат може загострювати синдром нічного апное (збільшення кількості і тривалості зупинок дихання).

Н₁-антигістамінні засоби слід застосовувати з обережністю у пацієнтів літнього віку через імовірність виникнення запаморочень, що може підвищити ризик падінь (наприклад, коли люди встають вночі) з наслідками, які часто є серйозними для цієї категорії пацієнтів.

Для запобігання сонливості протягом дня необхідно пам’ятати, що тривалість сну після прийому препарату має бути не менше 7 год.

Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкогольних напоїв та прийому лікарських засобів, що містять етанол.

Не рекомендують одночасний прийом стимулювальних напоїв (кави, чаю), а також емоційні і зорові навантаження, фізична активність.

Застосування у період вагітності або годування грудьми. Не застосовувати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Необхідно звертати увагу на ризик виникнення денної сонливості, яка може розвинутися при прийомі цього препарату, особливо в осіб, які керують транспортними засобами або працюють з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

препарати центрального пригнічувального типу дії підсилюють дію препарату.

Не рекомендований одночасний прийом з бензодіазепінами. Слід уникати одночасного застосування з дисульфірамом.

Під час лікування препаратом не слід вживати алкогольні напої.

Слід брати до уваги комбінації доксиламіну з:

— атропіном та атропіноподібними лікарськими засобами (іміпраміновими антидепресантами, антихолінергічними протипаркінсонічними препаратами, атропіновими спазмолітичними лікарськими засобами, дизопірамідом, фенотіазиновими нейролептиками), враховуючи можливість виникнення таких побічних ефектів, як затримка сечі, запор, сухість у роті;

— іншими антидепресантами, що впливають на ЦНС, похідними морфіну (знеболювальними; засобами, що застосовуються для лікування кашлю і замісної терапії), нейролептиками; барбітуратами; бензодіазепінами; анксіолітиками; седативними антидепресантами (амітриптиліном, доксепіном, міансерином, міртазапіном, триміпраміном); седативними Н₁-антигістамінними засобами; антигіпертензивними засобами центральної дії; іншими (баклофеном, пізотифеном, талідомідом) внаслідок посилення пригнічення ЦНС.

Передозування

першими ознаками гострого отруєння є сонливість і ознаки антихолінергічних ефектів: збудження, розширення зіниць, параліч акомодації, сухість у роті, почервоніння обличчя і шиї, гіпертермія, синусова тахікардія. Делірій, галюцинації і атетозні рухи іноді є передвісниками судом — рідкісних ускладнень тяжкого отруєння. Навіть якщо судоми не виникають, гостре отруєння доксиламіном іноді викликає рабдоміоліз, який може ускладнитися гострою нирковою недостатністю. Такий м’язовий розлад є поширеним, що вимагає проведення систематичного скринінгу шляхом вимірювання активності КФК.

Лікування симптоматичне. При ранньому початку лікування рекомендується застосовувати активоване вугілля (50 г дорослим, 1 г/кг дітям).