Амоксил, флакон 1.2 г, №1
Київмедпрепарат, Україна

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Амоксицилін — напівсинтетичний антибіотик з широким спектром антибактеріальної активності проти багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Амоксицилін чутливий до ?-лактамази та зазнає розпаду під її впливом, тому спектр активності амоксициліну не включає мікроорганізми, що синтезують цей фермент.

Клавуланова кислота має ?-лактамну структуру, подібну до структури пеніцилінів. Крім того, вона здатна інактивувати ?-лактамазні ферменти, що входять до складу мікроорганізмів, резистентних до пеніцилінів та цефалоспоринів. Клавуланова кислота активна щодо важливих, з клінічної точки зору, плазмідних ?-лактамаз, які часто є відповідальними за виникнення перехресної резистентності до антибіотиків. Наявність клавуланової кислоти у складі Амоксилу-К захищає амоксицилін від розпаду під дією ферментів ?-лактамаз та розширює спектр антибактеріальної дії амоксициліну, включаючи мікроорганізми, які взагалі резистентні до амоксицилінів та інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

Таким чином, Амоксил-К виявляє властивості антибіотика широкого спектра дії та інгібітора ?-лактамаз. Лікарський засіб чинить бактерицидну дію щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи:

грампозитивні аероби: Bacillus anthracis*, види Corynebacterium, Enterococcus faecalis*, Enterococcus faecium*, Listeria monocytogenes, Nocardia asteroides, Staphylococcus aureus*, коагулазонегативні стафілококи (включаючи Staphylococcus epidermidis), Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, види Streptococcus viridans;

грампозитивні анаероби: види Clostridium , види Peptococcus, види Peptostreptococcus;

грамнегативні аероби: Bordetella pertussis, види Brucella, Escherichia coli*, Gardnerella vaginalis, Haemophilus influenzae*, Helicobacter pylori, види Klebsiella*, види Legionella, Moraxella catarrhalis* (Branhamella catarrhalis), Neisseria gonorrhoeae*, Neisseria meningitidis*, Pasteurella multocida, Proteus mirabilis*, Proteus vulgaris*, види Salmonella*, види Shidella*, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica*;

грамнегативні анаероби: види Bacteroides (включаючи Bacteroides fragilis), види Fusobacterium;

інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi, види Chlamydia, Leptospira icterohaemorrhagiae, Treponema pallidum.

Примітка*. Деякі представники цих видів бактерій продукують ?-лактамазу, що робить їх нечутливими до монотерапії амоксициліном.

Фармакокінетика. Середні фармакокінетичні параметри для складових частин Амоксилу-К 1,2 г.

Амоксицилін

Клавуланова кислота

Розподіл. Після введення терапевтичні концентрації амоксициліну та клавуланової кислоти виявлено у тканинах та інтерстиціальній рідині. Терапевтичні концентрації обох речовин відмічено в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій та м’язовій тканинах; а також у синовіальній та перитонеальній рідині, жовчі та гною. Амоксицилін і клавуланова кислота слабко зв’язуються з білками; дослідженнями встановлено, що показники зв’язування з білками становлять 25% для клавуланової кислоти та 18% — для амоксициліну від загальних концентрацій їх у плазмі крові.

Виведення. Як і щодо інших пеніцилінів, основним шляхом виведення амоксициліну є ниркова екскреція, тоді як виведення клавуланової кислоти здійснюється і нирками, й іншими шляхами. Близько 60–70% амоксициліну і 40–65% клавуланової кислоти виводиться із сечею у незміненому стані протягом перших 6 год. Амоксицилін також частково виводиться з сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількості, еквівалентній 10–25% застосованої дози. Клавуланова кислота значною мірою метаболізується в організмі людини до 2,5-дигідро-4-(2-гідроксіетил)-5-оксо-1Н-пірол-3-карбоксилової кислоти та 1-аміно-4-гідрокси-бутан-2-ону і виділяється із сечею та калом, а також у вигляді діоксиду вуглецю з повітрям, що видихається.

Показання

лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до Амоксилу-К мікроорганізмами, таких як:

– тяжкі інфекції горла, носа та вуха (мастоїдит, перитонзилярні інфекції, епіглотит і синусит із супутніми тяжкими системними ознаками і симптомами);

– загострення хронічного бронхіту (після підтвердження діагнозу);

– негоспітальна пневмонія;

– цистит;

– пієлонефрит;

– інфекції шкіри та м’яких тканин, у тому числі бактеріальні целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;

– інфекції кісток і суглобів, у тому числі остеомієліт;

– внутрішньочеревні інфекції;

– інфекції статевих органів у жінок.

Профілактика бактеріальних інфекцій при великих оперативних втручаннях у таких зонах:

– ШКТ;

– органи малого таза;

– голова та шия;

– жовчні шляхи.

Застосування

дози наведені як вміст амоксициліну/клавуланової кислоти, якщо не вказана доза окремого компонента.

При виборі дози Амоксилу-К для лікування певної інфекції необхідно враховувати:

– очікувані збудники та їх передбачувану чутливість до антибактеріальних речовин (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ);

– тяжкість і локалізацію інфекції;

– вік, масу тіла і стан функції нирок пацієнта, як описано далі.

Цю лікарську форму Амоксилу-К можна застосовувати у добовій дозі до 3000 мг амоксициліну та 600 мг клавуланової кислоти. У разі необхідності застосування вищої дози амоксициліну слід призначати іншу форму Амоксилу-К для уникнення надвисоких денних доз клавуланової кислоти.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Деякі інфекції (наприклад остеомієліт) потребують тривалішого лікування. Тривалість лікування не повинна перевищувати 14 діб без оцінки результатів застосування і клінічної картини (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Дозування для дорослих та дітей з масою тіла ?40 кг. Стандартна доза: 1000/200 мг кожні 8 год.

Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях. При операціях тривалістю менше 1 год рекомендована доза становить від 1000/200 мг до 2000/200 мг при введенні в наркоз (доза 2000/200 мг може бути досягнута при застосуванні іншої в/в форми амоксициліну/клавуланової кислоти).

При операціях тривалістю більше ніж 1 год рекомендована доза становить від 1000/200 мг до 2000/200 мг при введенні в наркоз, дозу 1000/200 мг можна ввести 3 рази протягом 24 год.

У разі наявності клінічних ознак інфекції у післяопераційний період слід призначати курс лікування з в/в або пероральним введенням препарату.

Дозування для дітей з масою тіла <40 кг. Діти віком від 3 міс: 25/5 мг/кг маси тіла кожні 8 год.

Діти віком до 3 міс або масою тіла <4 кг: 25/5 мг/кг маси тіла кожні 12 год.

Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Порушення функції нирок. Корекція дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.

Кліренс креатиніну >30 мл/хв — корекція дози не потрібна.

Дорослі та діти з масою тіла ?40 кг

Дорослі та діти з масою тіла <40 кг

Порушення функції печінки. Необхідна обережність при дозуванні, слід проводити постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.

Амоксил-К вводити шляхом в/в ін’єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (краплинно). Амоксил-К не можна вводити в/м.

Дітям віком до 3 міс призначати Амоксил-К тільки у вигляді в/в інфузії.

Лікування Амоксилом-К можна розпочинати із в/в введення та продовжувати лікарськими формами для перорального застосування.

Підготовка р-ну для в/в ін’єкцій. 1000/200 мг: розчинити вміст флакона у 20 мл води для ін’єкцій (кінцевий об’єм — 20,9 мл).

Під час розчинення може з’явитися тимчасове рожеве забарвлення, що зникає. Р-ни Амоксилу-К зазвичай безбарвні або мають блідо-солом’яний колір.

Амоксил-К слід вводити протягом 20 хв після розчинення.

Підготовка р-ну для в/в інфузії. Розчинений, як наведено вище, р-н 1000/200 мг далі без затримки додати до 100 мл інфузійної рідини (краще застосувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію слід протягом 30–40 хв. Амоксил-К після розчинення хімічно та фізично стабільний протягом 2–3 год при температурі 25 °С або 8 год при температурі 5 °С. З мікробіологічної точки зору, приготований р-н слід вводити негайно.

В/в інфузії Амоксилу-К можна проводити за допомогою різних в/в р-нів. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 °С і при кімнатній температурі (25 °С) у рекомендованих об’ємах зазначених нижче інфузійних р-нів. При розчиненні препарату та його зберіганні при кімнатній температурі інфузії необхідно проводити протягом зазначеного нижче часу.

Р-н для в/в введення

Період стабільності при 25 °С, год

Вода для ін’єкцій

3

0,9% р-н натрію хлориду

3

Комбінований р-н натрію хлориду (р-н Рінгера)

2

Комбінований р-н натрію лактату (р-н Хартмана)

2

0,3% р-н калію хлориду і 0,9% р-н натрію хлориду

2

У разі зберігання при температурі 5 °С р-ни 1000/200 мг можна додавати до попередньо охолодженого р-ну для інфузій (вода для ін’єкцій або 0,9% р-н натрію хлориду), отриманий препарат можна зберігати при зазначеній температурі до 8 год.

Після досягнення р-ном кімнатної температури його слід використати негайно.

Стабільність р-нів Амоксилу-К залежить від концентрації. Якщо приготувати р-н вищої концентрації, період його стабільності пропорційно збільшується.

Амоксил-К менш стабільний у р-нах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому р-ни на зазначеній основі необхідно використати протягом 3–4 хв після розчинення.

Будь-який невикористаний р-н слід утилізувати згідно з діючими вимогами.

Діти. Застосовувати у дітей з перших днів життя.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючих речовин, пеніциліну та інших компонентів препарату.

Тяжка алергічна реакція негайного типу (наприклад анафілаксія) на інший ?-лактамний антибіотик (цефалоспорин, карбапенем або монобактам) в анамнезі.

Жовтяниця/порушення функції печінки в анамнезі, що було спричинено амоксициліном/клавулановою кислотою.

Побічна дія

побічні ефекти були класифіковані за частотою їх виникнення від дуже часто до дуже рідко. Частота інших побічних ефектів (наприклад з частотою <1 на 10 000) наведена головним чином за маркетинговими даними і відображає частоту надходження даних про побічну дію більше, ніж частоту їх виникнення.

Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (?1/10); часто (?1/100 та <1/10); нечасто (?1/1000 та <1/100); рідко (?1/10 000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (неможливо визначити).

Інфекції та інвазії: часто — кандидоз шкіри та слизових оболонок; частота невідома — надмірне збільшення нечутливих мікроорганізмів.

З боку кровоносної та лімфатичної систем: рідко — зворотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія; частота невідома — зворотний агранулоцитоз і гемолітична анемія. Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.

З боку імунної системи: частота невідома — ангіоневротичний набряк; анафілаксія; синдром, схожий на сироваткову хворобу; алергічний васкуліт.

З боку нервової системи: нечасто — запаморочення, головний біль; частота невідома — судоми, асептичний менінгіт.

З боку судин: рідко – тромбофлебіт у місці введення препарату.

З боку ШКТ: часто — діарея; нечасто — нудота, блювання, порушення травлення; частота невідома — антибіотикасоційований коліт, включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто — помірне підвищення рівня АсАТ та/або АлАТ у хворих, які лікуються ?-лактамними антибіотиками; частота невідома — гепатити та холестатична жовтяниця. Ці явища виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів.

З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто — шкірний висип, свербіж, кропив’янка; рідко — поліморфна еритема; частота невідома — синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.

З боку нирок та сечовидільної системи: частота невідома — інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

Особливості застосування

перед початком терапії Амоксилом-К необхідно ретельно визначити наявність в анамнезі реакції гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших ?-лактамних препаратів (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).

Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактичні реакції) виявлені у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Ці реакції найімовірніші в осіб з аналогічними реакціями на пеніцилін в анамнезі. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Амоксилом-К і розпочати відповідну альтернативну терапію.

Якщо доведено, що інфекція зумовлена мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно зважити можливість переходу з комбінації амоксицилін/ клавуланова кислота на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

У хворих з порушеною функцією нирок або при застосуванні у високих дозах можливе виникнення судом.

Амоксил-К необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні кореподібного висипу може бути пов’язане з прийомом амоксициліну.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може збільшувати вираженість алергічних реакцій з боку шкіри.

Довготривалий прийом препарату також іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.

Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (див. ПОБІЧНА ДІЯ). У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказане введення амоксициліну.

Амоксил-К слід з обережністю застосовувати у хворих з порушенням функції печінки.

Гепатити виникають головним чином у чоловіків і хворих літнього віку, і їх виникнення може бути пов’язано з тривалим лікуванням препаратом. Дуже рідко такі побічні реакції можуть виникати у дітей. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або одразу після лікування, але в деяких випадках можливі через декілька тижнів після завершення лікування. Ці явища зазвичай мають зворотний характер. Надзвичайно рідко відмічають летальні випадки, які завжди виникають у пацієнтів з тяжким основним захворюванням, або у пацієнтів, які одночасно лікуються препаратами, що мають негативний вплив на печінку (див. ПОБІЧНА ДІЯ).

При застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів повідомлялося про виникнення антибіотикасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Тому важливо мати це на увазі у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикасоційованого коліту лікування Амоксилом-К слід негайно припинити, звернутися за медичною допомогою та розпочати відповідне лікування.

Під час тривалої терапії рекомендується контролювати функції органів і систем організму, включаючи нирки, печінку та систему кровотворення.

Зрідка у пацієнтів, які приймають Амоксил-К та пероральні антикоагулянти, можливе понаднормоване подовження протромбінового часу (підвищення рівня міжнародного нормалізованого відношення (INR)). При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг. Може бути необхідна корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня антикоагуляції (див. ПОБІЧНА ДІЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

Хворим з нирковою недостатністю дозу слід коригувати згідно зі ступенем порушення функції нирок.

У хворих зі зменшенням кількості сечі, що виділяється дуже рідко, може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль відповідного виведення сечі з метою зниження ймовірності виникнення кристалурії амоксициліну (див. ПЕРЕДОЗУВАННЯ).

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.

Є повідомлення про хибнопозитивні результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту (при застосуванні Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA тесту). Тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Наявність клавуланової кислоти в Амоксилі-К може спричинити неспецифічне зв’язування IgG та альбуміну на мембранах еритроцитів, що може, як наслідок, призвести до хибнопозитивного результату реакції Кумбса.

У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату пацієнтам, які знаходяться на натрійконтрольованій дієті, слід звертати увагу на вміст натрію у р-нах.

Застосування у період вагітності або годування грудьми

Вагітність. Слід уникати застосування Амоксилу-К у період вагітності, за винятком ситуацій, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Годування грудьми. Обидва компоненти препарату проникають у грудне молоко (відомостей щодо дії клавуланової кислоти на дитину немає). Якщо у немовляти при грудному вигодовуванні виникли діарея і грибкова інфекція слизової оболонки, слід його припинити. Призначати амоксицилін/клавуланову кислоту в період годування грудьми слід лише після оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Досліджень з вивчення здатності впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами не проводили. Однак виникнення таких побічних реакцій, як алергічні реакції, запаморочення, судоми може впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

одночасно застосовувати пробенецид не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування Амоксилу-К може призводити до підвищених рівнів у крові амоксициліну протягом тривалого часу, але не клавуланової кислоти.

Одночасне застосування алопуринолу під час лікування амоксициліном може підвищити ймовірність розвитку алергічних шкірних реакцій. Даних щодо одночасного застосування Амоксилу-К та алопуринолу немає.

Як і інші антибіотики, Амоксил-К може впливати на флору кишечнику, що призведе до зниження реабсорбції естрогенів та ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

За даними літератури, існують окремі повідомлення про підвищення INR у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або INR з додаванням або припиненням лікування Амоксилом-К. Крім того, можлива корекція дози пероральних антикоагулянтів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ та ПОБІЧНА ДІЯ).

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може знизитися предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50%. Ця зміна предозового рівня може неточно відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

Несумісність. Амоксил-К не слід змішувати з продуктами крові, іншими рідинами, що містять білок, зокрема з гідролізатами білків, та з емульсіями жирів для в/в застосування.

Якщо Амоксил-К застосовувати одночасно з аміноглікозидом, антибіотики не слід змішувати в одному шприці, ємності для в/в р-ну або в інших ємностях, оскільки активність аміноглікозиду втрачається.

Передозування

передозування може супроводжуватися симптомами з боку ШКТ та розладами водного та електролітного балансу. Зазначені симптоми лікують симптоматично, з особливою увагою до корекції водно-електролітного балансу.

Може виникати кристалурія амоксициліну, що іноді призводить до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципітацію амоксициліну у сечовому катетері при застосуванні в/в Амоксилу-К у високих дозах. Слід регулярно перевіряти прохідність катетера (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

Амоксил-К можна вивести з кровотоку методом гемодіалізу.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С.