Аффида Форт, гранули для пероральної суспензії, 100 мг/2 г, №30
Fine Foods & Pharmaceuticals, Італія

Фармакологічні властивості

фармакодинамика. Аффіда форт — НПЗП препарат з анальгезирующим і жарознижуючим властивостями, діє як інгібітор ферменту синтезу простагландинів ЦОГ.

Фармакокінетика. Німесулід добре абсорбується після перорального застосування. Після прийому препарату в дозі 100 мг C_max німесуліду в плазмі крові — 3-4 мг/л — досягається у дорослих за 2-3 год. AUC становить 20-35 мг/л/год. Не встановлено статистично достовірної різниці між цими показниками і аналогічними показниками при застосуванні 100 мг німесуліду 2 рази на добу протягом 7 днів.

Зв’язування з білками плазми крові — до 97,5%.

Німесулід в значній мірі метаболізується в печінці різними шляхами, включаючи ізоферменти цитохрому P450 (CYP) 2C9. Тому існує ймовірність його взаємодії з одночасно прийнятими препаратами, які також метаболізуються за допомогою CYP 2C9. Основний метаболіт, парагідроксіпроізводное німесуліду, теж має фармакологічної активності. Час до появи цього метаболіту в крові короткий (близько 0,8 год), однак константа його утворення невелика і значно нижче константи абсорбції німесуліду.

Гідроксинімесулід майже повністю кон’югований і є єдиним метаболітом, виявленим в плазмі крові. Його T_? становить 3,2-6 год.

Німесулід виводиться переважно з сечею (близько 50% прийнятої дози).

Тільки 1-3% виводиться в незміненому вигляді. Гідроксинімесулід, основний метаболіт, виявляють в сечі тільки у формі глюкуронідного кон’югату. Близько 29% дози після метаболізму виводиться з калом.

Кінетичний профіль німесуліду не змінювався при прийомі разової або повторної дози у хворих літнього віку.

Як показало експериментальне дослідження, у пацієнтів при помірній і початковій ниркової недостатності (кліренс креатиніну — 30-80 мл/хв) C_max німесуліду та його основного метаболіту в плазмі крові не вище, ніж у здорових добровольців. AUC і T_? були на 50% вище, але залишалися в межах кінетичних значень, які спостерігалися у здорових добровольців.

Повторний прийом не викликає накопичення.

Показання

лікування при гострому болю. Симптоматичне лікування при остеоартриті з больовим синдромом. Первинна дисменорея.

Застосування

препарат Аффіда форт призначають після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Застосовують в мінімально ефективній дозі протягом найменшого часу для послаблення побічних ефектів. Максимальна тривалість курсу лікування становить 15 днів.

Дорослі та особи похилого віку: 1 однодозового пакет, що містить 100 мг німесуліду, 2 рази на добу (добова доза — 200 мг).

Діти у віці від 12 років: корекція дози не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок: для пацієнтів з легким або помірним ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну — 30-80 мл/хв) корекція дози не потрібна. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну <30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.

Вміст однодозового пакетику висипають у склянку, розчиняють водою і приймають перорально після їжі.

Протипоказання

підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату. Реакція підвищеної чутливості (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП в анамнезі. Гепатотоксичні реакції на застосування препарату в анамнезі. Активна форма виразки шлунка або дванадцятипалої кишки, наявність рецидивів виразки або шлунково-кишкова кровотеча в анамнезі, цереброваскулярна кровотеча або інші захворювання, що супроводжуються кровотечами. Тяжке порушення згортання крові. Важка серцева недостатність. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв). Печінкова недостатність. Підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми. Алкоголізм і наркотична залежність.

Побічна дія

наведені нижче побічні ефекти засновані на даних контрольованих клінічних досліджень — відзначені «*» (близько 7800 пацієнтів), інші — засновані на даних постмаркетингового спостереження. Частота побічних ефектів визначалася так: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

З боку кровоносної та лімфатичної систем

Рідко

Анемія*, еозинофілія*

Дуже рідко

Тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура

З боку імунної системи

Рідко

Реакції підвищеної чутливості*

Дуже рідко

анафілаксія

Порушення метаболізму і харчування

Рідко

гіперкаліємія*

Психічні порушення

Рідко

Відчуття тривоги*, нервозність*, кошмарні сновидіння*

Порушення з боку нервової системи

Не часто

Запаморочення*

Дуже рідко

Головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє)

Порушення з боку органу зору

Рідко

Порушення чіткості зору*

Дуже рідко

Порушення зору

Порушення з боку органу слуху та вестибулярного апарату

Дуже рідко

Запаморочення

Порушення з боку серця

Рідко

Тахікардія*

Судинні порушення

Не часто

АГ*

Рідко

Кровотеча*, коливання артеріального тиску*, припливи крові до обличчя*

Порушення з боку дихальної системи

Не часто

Диспное*

Дуже рідко

БА, бронхоспазм

Порушення з боку травної системи

Часто

Діарея*, нудота*, блювання*

Не часто

Запор* метеоризм*, гастрит*

Дуже рідко

Біль в животі, диспепсія, стоматит, мелена, шлунково-кишкова кровотеча, виразка і перфорація дванадцятипалої кишки, виразка і Перфорація шлунка

Гепатобіліарні порушення

Дуже рідко

Гепатит, в тому числі блискавичний гепатит зі смертельними наслідками, жовтяниця, холестаз

З боку шкіри та підшкірної тканини

Не часто

Сверблячка*, висип*, посилене потовиділення*

Рідко

Еритема*, дерматит*

Дуже рідко

Кропив’янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз

Порушення функції нирок і сечовидільної системи

Рідко

Дизурия*, гематурія*, затримка сечовипускання*

Дуже рідко

Ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит

Загальні порушення

Не часто

Набряки*

Рідко

Загальне нездужання*, астенія*

Дуже рідко

Гіпотермія

Лабораторні показники

Часто

Підвищення рівня печінкових ферментів*

Особливості застосування

для зниження ризику розвитку побічних ефектів необхідно застосовувати препарат у мінімально ефективній дозі з найменшою тривалістю застосування. Якщо стан хворого не поліпшується, лікування необхідно припинити.

Існують окремі повідомлення про випадки серйозних реакцій з боку печінки, в поодиноких випадках — з летальним результатом (див. Побічна дія). При появі у хворих, які застосовують німесулід, симптомів, що вказують на ушкодження печінки (наприклад анорексія, нудота, блювота, біль у животі, відчуття втоми, сеча темного кольору), або змінених показників функції печінки препарат слід відмінити. Таким хворим і надалі забороняється призначати німесулід. Після короткочасного застосування препарату в більшості випадків пошкодження печінки є оборотним.

Під час лікування німесулідом рекомендується уникати одночасного застосування препаратів, що надають гепатотоксична дія, і вживання алкоголю через підвищений ризик розвитку печінкових реакцій.

Слід рекомендувати хворим утримуватися від застосування інших знеболюючих препаратів при лікуванні Аффіда форт. Одночасне застосування різних НПЗП не рекомендується.

Шлунково-кишкова кровотеча або виразка/перфорація можуть виникнути в будь-який час протягом лікування препаратом. При цьому не завжди є супутні попереджуючі симптоми, а також наявність в анамнезі попередніх шлунково-кишкових захворювань. При виникненні шлунково-кишкової кровотечі або виразки препарат слід відмінити.

З обережністю слід призначати препарат хворим з шлунково-кишковими порушеннями, включаючи тих, хто має в анамнезі виразку, виразковий коліт або хворобу Крона.

З обережністю слід призначати препарат хворим з нирковою або серцевою недостатністю, оскільки його застосування може призвести до погіршення функції нирок. У разі погіршення функції нирок препарат слід відмінити (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами).

У осіб похилого віку найчастіше виникають такі побічні ефекти, як шлунково-кишкові кровотечі та перфорації, порушення функції нирок, серця і печінки. Тому рекомендується регулярний клінічний контроль стану хворого.

Оскільки німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, препарат слід з обережністю призначати хворим з геморагічним діатезом (див. Побічна дія). Однак німесулід не слід призначати замість ацетилсаліцилової кислоти для профілактики в кардіології.

НПЗП можуть маскувати симптоми лихоманки, пов’язаної з бактеріальною інфекцією.

Застосування німесуліду може порушувати жіночу фертильність. Препарат не рекомендується застосовувати жінкам, які планують завагітніти. Жінкам, яким складно завагітніти, або якщо вони знаходяться на обстеженні з приводу безпліддя, не рекомендується призначати німесулід (див. Застосування в період вагітності та годування груддю).

Застосування в період вагітності та годування груддю. Застосування Аффіда форт протипоказано в ІІІ триместр вагітності. Як і інші НПЗП, Аффіда форт не рекомендується застосовувати жінкам, які планують завагітніти.

Як і інші НПЗП, що пригнічують синтез простагландину, німесулід може викликати передчасне закриття боталлова протоки, легеневу гіпертензію, олигурию, маловоддя. Підвищується ризик розвитку кровотечі, слабкості пологової діяльності і периферичного набряку. Існують окремі повідомлення про ниркову недостатність у новонароджених, які народилися від жінок, які застосовували німесулід наприкінці вагітності.

Дослідження на кроликах свідчать про атипову репродуктивної токсичності препарату, але достовірних даних щодо застосування німесуліду у людей в період вагітності не існує. Потенційний ризик для людини не визначений, отже, призначати препарат в І та ІІ триместр вагітності не рекомендується.

Оскільки невідомо, чи екскретується німесулід у грудне молоко, не рекомендується застосування препарату в період годування груддю.

Діти. Застосування німесуліду у дітей у віці до 12 років протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та виконувати роботу, що потребує підвищеної уваги, не вивчався. Однак пацієнти, які після застосування німесуліду відчувають запаморочення або сонливість, повинні утримуватися від керування транспортними засобами та виконання робіт, які потребують підвищеної уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Фармакодинамічні взаємодії. Пацієнти, які застосовують варфарин і аналогічні антикоагулянти або ацетилсаліцилову кислоту, мають підвищений ризик розвитку геморагічних ускладнень при одночасному застосуванні з німесулідом. Тому такі комбінації не рекомендуються (див. Особливості застосування), а хворим з важкими порушеннями згортання крові — протипоказані. Якщо одночасного застосування вищевказаних препаратів не можна уникнути, необхідно ретельно контролювати антикоагулянтну активність.

Фармакодинамическое/фармакокінетична взаємодія з діуретиками. У здорових добровольців німесулід швидко знижує ефект фуросеміду, спрямований на виведення натрію, і в меншій мірі — на виведення калію, а також знижує сечогінну дію. Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду призводить до зниження (на ?20%) AUC і кумулятивної екскреції фуросеміду, не впливаючи на його нирковий кліренс. Одночасне застосування фуросеміду та німесуліду вимагає обережності при лікуванні чутливих хворих з порушеною функцією нирок і серця (див. Особливості застосування).

Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами. Існують дані, що НПЗП знижують кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі крові і підвищенню його токсичності. Якщо німесулід призначають пацієнтові, який отримує лікування літієм, необхідно ретельно контролювати концентрацію літію в плазмі крові.

Потенційні фармакокінетичні взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними засобами (тобто з комбінацією алюмінію і магнію гідрохлориду) вивчали також in vivo. Клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій не виявлено.

Німесулід пригнічує активність ферменту CYP 2C9. Тому концентрація в плазмі препаратів, які є субстратом цього ферменту, може бути підвищена при одночасному застосуванні їх з німесулідом.

Необхідно дотримуватися обережності, якщо німесулід застосовується менш ніж за 1 добу до або після лікування метотрексатом, оскільки рівень метотрексату в плазмі крові і його токсичність можуть підвищуватись.

Через вплив на ниркові простагландини, інгібітори простагландинсинтетази, такі як німесулід, можуть підвищувати нефротоксичність циклоспорину.

Вплив інших лікарських засобів на німесулід. Дослідження in vitro показали, що толбутамід, саліцилова кислота і вальпроєва кислота витісняють німесулід з ділянок зв’язування. Однак, незважаючи на можливий вплив на рівень препарату в плазмі крові, ці взаємодії не зважають клінічно значущими.

Передозування

симптоми гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блювотою і болем в надчеревній ділянці. Ці симптоми звичайно оборотні при проведенні відповідного підтримуючого лікування. Можливо шлунково-кишкова кровотеча. Рідше можуть виникати АГ, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання і кома. Анафілактоїдні реакції спостерігались при застосуванні НПЗП в терапевтичних дозах і можуть спостерігатися при передозуванні.

Після передозування НПЗП пацієнти повинні отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Специфічного антидоту не існує. Інформація про виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу відсутня, але, грунтуючись на високий ступінь його зв’язування з білками плазми крові (до 97,5%), можна припустити, що діаліз при передозуванні не буде ефективним. Хворим протягом 4 год після прийому високих доз німесуліду рекомендується викликати блювоту та/або прийняти активоване вугілля (60-100 мг для дорослих) та/або проносний засіб осмотичного типу. Посилений діурез, підлужування сечі, гемодіаліз або гемоперфузія не можуть бути ефективними через високий рівень зв’язування з білком.

Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C.